АМКУ зобов'язав Мiнiнфраструктури скасувати пiльги для аеропорта Бориспіль
Антимонопольний комiтет ухвалив рiшення скасувати пiльги та iнші переваги, якi Мiнiнфраструктури надало мiжнародному аеропорту "Бориспiль".
Про це повiдомляє пресслужба АМКУ.
"Наказ Мінінфраструктури встановлює одиничну ставку плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому у розмірі 210,0 євро для міжнародного аеропорту "Бориспіль" та у розмірі 411,0 євро для всіх інших аеропортів країни", - йдеться у повідомленні АМКУ.
Наслідками встановлення таких ставок можуть бути:
збільшення вартості перельотів на внутрішніх та міжнародних рейсах для тих аеропортів країни для яких встановлена ставка у двічі більша чим для аеропорту Бориспіль;
авіакомпанії не будуть зацікавлені у здійсненні авіаперевезень в інші міжнародні аеропорти України, крім МА "Бориспіль". Зокрема, це стосується аеропорту "Київ" (Жуляни), який знаходиться в межах одного з аеропортом "Бориспіль" Київського авіаційного вузла;
зменшення кількості авіарейсів в інші аеропорти України крім аеропорту Бориспіль, у якого навпаки відбудеться збільшення авіарейсів.
Враховуючи наведене, дії Мінінфраструктури, що полягають у виданні наказу, яким встановлено для одного аеропорту вдвічі меншу ставку чим для всіх інших аеропортів країни, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають у наданні окремим суб’єктам господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до обмеження конкуренції.
Отже, ретельно проаналізувавши ситуацію, що склалась на ринку авіаційних перевезень, Комітет зобов’язав Мінінфраструктури внести зміни до наказу від 04.06.2019 № 415, усунувши дискримінаційні умови щодо надання окремим суб’єктам господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Раніше повідомлялося, що Укрзалізниця програла справу АМКУ у Верховному суді.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.