Дефіцит робочої сили – перспектива для України на найближчі 2 роки

І це пов’язано, в першу чергу, з дешевизною праці на теренах країни та масовим відтоком робітників за кордон. Українців все частіше запрошують до сусідніх країн на роботу (і не тільки сезонну), в першу чергу до Польщі, Чехії та інших країн Європи, які межують з Україною. Попри це в самій Україні не так багато охочих братися за марудну справу, пов’язану, наприклад, з вирощуванням та збором ягід. До того ж у різних регіонах країни досить важко залучити на аграрні заробітки працівників, які тримають власне (хоча і не дуже ефективне) господарство, яке дозволяє прогодуватися але не дає змоги на цьому заробити чи облаштувати фермерський бізнес (створити дотаткові робочі місця та ін.).
Як розповів ведучий економіст інвестиційного відділу організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) Андрій Ярмак, коментуючи українські перспективи розвитку вирощування сільгосппродукції, а саме – розвитку садівництва та вирощування ягідних культур:
«Найбільша загроза у реалізації планів з розвитку садівництва та ягідництва в Україні може повторити досвід Польщі, яка раніше вже пройшла аналогічний шлях», – заявив експерт.
За словами Ярмака, Польщі свого часу довелося вирішувати аналогічні проблеми, коли на першому етапі інтеграції до країн європейської співдружності, польські працівники отримували набагато меншу зарплатню у порівнянні з іншими європейськими робітниками. Це призвело до того, що польські садівничі господарства були змушені шукати працівників для роботи на своїх ділянках за межами країни, адже переважна більшість поляків поїхала на заробітки до більш розвинутих на той час держав. Тож поляки почали активно запрошувати на роботу українців. Але поступово бум робочої міграції з України до Польщі почав спадати і польські аграрії знову відчули дефіцит працівників. Особливо це відчувалося протягом 2007-2008 років, проте наступні дві хвилі фінансової кризи в Україні знову відновили потік трудових мігрантів до Польщі.
Проте зараз, у багато чому завдячуючи безвізу, українці отримали більше можливостей для подорожей та налаштування контактів поза Польщою, що знову призвело до браку робочих рук, адже українці отримали можливість виходити на інших іноземних роботодавців, які платять у декілька разів більше ніж поляки.
«Очікуючи на врожай 2018 року, коли після цьогорічного відпочинку дерева можуть дати рекордний врожай, польські садівники безупинно шукають альтернативу українським робітникам, яких знову стало бракувати але не можуть їх знайти», - зазначив Ярмак.
Що ж стосується самої України, де рівень життя залишається на досить низькому рівні у порівнянні навіть з Польщею, то брак робочих рук країна відчує вже у 2018 році. Адже зважаючи на низький потенціал трудових кадрів (навіть коли мова заходить про некваліфіковану працю) та відсутність розвитку у агропромисловому комплексі, нам залишається два варіанти: або запрошувати трудових мігрантів з країн Азії та Африки, де ситуація з економікою ще гірша ніж в Україні; або ж розвивати механізований спосіб збору врожаю.
"Не варто потрапляти в ту саму пастку, що й Польща. Я впевнений, що вже за 2-3 роки робочої сили в Україні почне дуже бракувати, і питання буде стосуватися навіть не зарплатні. Отже, найкращий шлях – це акцент на якості виробництва, - зазначив Ярмак.
Провідні фахівці радять українським аграріям зосередитися на модернізації виробництва, коли навіть одна родина фермерів може обробляти великі об’єми земельних ділянок без застосування сторонньої допомоги. Також експерти радять зосередити сили на регіональних хазяйствах.
"Регіональна концентрація виробництва малини та інших ягід дозволить зробити систему більш ефективною. Я бачу два основні центри розвитку виробництва ягід в Україні - Львівська та Волинська області, що знаходяться на кордоні з ЄС. Ці регіони можуть масово експортувати свіжу ягоду протягом всього сезону та ефективно розвивати заморозку. Я думаю, що тут дуже перспективним було б вирощування ягоди на невеликих площах присадибних ділянок селянами. Площі до пари гектарів можуть оброблятися невеликими силами працівників. Отже, це дозволить не боятися дефіциту робочої сили», - підкреслив експерт.
26 серпня Кабінет міністрів України вирішив запустити спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. Відтепер вони зможуть отримати гранти від держави розміром від 100 тисяч до 1 мільйона гривень.
В.о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух взяла участь у відкритому діалозі з представниками бізнесу Київської області. До заходу долучилося також керівництво Головного управління ДПС у Київській області.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
26 серпня Кабінет міністрів України вирішив запустити спеціальні умови за програмою "Власна справа" для креативних підприємців. Відтепер вони зможуть отримати гранти від держави розміром від 100 тисяч до 1 мільйона гривень.
В.о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух взяла участь у відкритому діалозі з представниками бізнесу Київської області. До заходу долучилося також керівництво Головного управління ДПС у Київській області.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.