Дефіцит робочої сили – перспектива для України на найближчі 2 роки
І це пов’язано, в першу чергу, з дешевизною праці на теренах країни та масовим відтоком робітників за кордон. Українців все частіше запрошують до сусідніх країн на роботу (і не тільки сезонну), в першу чергу до Польщі, Чехії та інших країн Європи, які межують з Україною. Попри це в самій Україні не так багато охочих братися за марудну справу, пов’язану, наприклад, з вирощуванням та збором ягід. До того ж у різних регіонах країни досить важко залучити на аграрні заробітки працівників, які тримають власне (хоча і не дуже ефективне) господарство, яке дозволяє прогодуватися але не дає змоги на цьому заробити чи облаштувати фермерський бізнес (створити дотаткові робочі місця та ін.).
Як розповів ведучий економіст інвестиційного відділу організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) Андрій Ярмак, коментуючи українські перспективи розвитку вирощування сільгосппродукції, а саме – розвитку садівництва та вирощування ягідних культур:
«Найбільша загроза у реалізації планів з розвитку садівництва та ягідництва в Україні може повторити досвід Польщі, яка раніше вже пройшла аналогічний шлях», – заявив експерт.
За словами Ярмака, Польщі свого часу довелося вирішувати аналогічні проблеми, коли на першому етапі інтеграції до країн європейської співдружності, польські працівники отримували набагато меншу зарплатню у порівнянні з іншими європейськими робітниками. Це призвело до того, що польські садівничі господарства були змушені шукати працівників для роботи на своїх ділянках за межами країни, адже переважна більшість поляків поїхала на заробітки до більш розвинутих на той час держав. Тож поляки почали активно запрошувати на роботу українців. Але поступово бум робочої міграції з України до Польщі почав спадати і польські аграрії знову відчули дефіцит працівників. Особливо це відчувалося протягом 2007-2008 років, проте наступні дві хвилі фінансової кризи в Україні знову відновили потік трудових мігрантів до Польщі.
Проте зараз, у багато чому завдячуючи безвізу, українці отримали більше можливостей для подорожей та налаштування контактів поза Польщою, що знову призвело до браку робочих рук, адже українці отримали можливість виходити на інших іноземних роботодавців, які платять у декілька разів більше ніж поляки.
«Очікуючи на врожай 2018 року, коли після цьогорічного відпочинку дерева можуть дати рекордний врожай, польські садівники безупинно шукають альтернативу українським робітникам, яких знову стало бракувати але не можуть їх знайти», - зазначив Ярмак.
Що ж стосується самої України, де рівень життя залишається на досить низькому рівні у порівнянні навіть з Польщею, то брак робочих рук країна відчує вже у 2018 році. Адже зважаючи на низький потенціал трудових кадрів (навіть коли мова заходить про некваліфіковану працю) та відсутність розвитку у агропромисловому комплексі, нам залишається два варіанти: або запрошувати трудових мігрантів з країн Азії та Африки, де ситуація з економікою ще гірша ніж в Україні; або ж розвивати механізований спосіб збору врожаю.
"Не варто потрапляти в ту саму пастку, що й Польща. Я впевнений, що вже за 2-3 роки робочої сили в Україні почне дуже бракувати, і питання буде стосуватися навіть не зарплатні. Отже, найкращий шлях – це акцент на якості виробництва, - зазначив Ярмак.
Провідні фахівці радять українським аграріям зосередитися на модернізації виробництва, коли навіть одна родина фермерів може обробляти великі об’єми земельних ділянок без застосування сторонньої допомоги. Також експерти радять зосередити сили на регіональних хазяйствах.
"Регіональна концентрація виробництва малини та інших ягід дозволить зробити систему більш ефективною. Я бачу два основні центри розвитку виробництва ягід в Україні - Львівська та Волинська області, що знаходяться на кордоні з ЄС. Ці регіони можуть масово експортувати свіжу ягоду протягом всього сезону та ефективно розвивати заморозку. Я думаю, що тут дуже перспективним було б вирощування ягоди на невеликих площах присадибних ділянок селянами. Площі до пари гектарів можуть оброблятися невеликими силами працівників. Отже, це дозволить не боятися дефіциту робочої сили», - підкреслив експерт.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.