Дефіцит робочої сили – перспектива для України на найближчі 2 роки

І це пов’язано, в першу чергу, з дешевизною праці на теренах країни та масовим відтоком робітників за кордон. Українців все частіше запрошують до сусідніх країн на роботу (і не тільки сезонну), в першу чергу до Польщі, Чехії та інших країн Європи, які межують з Україною. Попри це в самій Україні не так багато охочих братися за марудну справу, пов’язану, наприклад, з вирощуванням та збором ягід. До того ж у різних регіонах країни досить важко залучити на аграрні заробітки працівників, які тримають власне (хоча і не дуже ефективне) господарство, яке дозволяє прогодуватися але не дає змоги на цьому заробити чи облаштувати фермерський бізнес (створити дотаткові робочі місця та ін.).
Як розповів ведучий економіст інвестиційного відділу організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) Андрій Ярмак, коментуючи українські перспективи розвитку вирощування сільгосппродукції, а саме – розвитку садівництва та вирощування ягідних культур:
«Найбільша загроза у реалізації планів з розвитку садівництва та ягідництва в Україні може повторити досвід Польщі, яка раніше вже пройшла аналогічний шлях», – заявив експерт.
За словами Ярмака, Польщі свого часу довелося вирішувати аналогічні проблеми, коли на першому етапі інтеграції до країн європейської співдружності, польські працівники отримували набагато меншу зарплатню у порівнянні з іншими європейськими робітниками. Це призвело до того, що польські садівничі господарства були змушені шукати працівників для роботи на своїх ділянках за межами країни, адже переважна більшість поляків поїхала на заробітки до більш розвинутих на той час держав. Тож поляки почали активно запрошувати на роботу українців. Але поступово бум робочої міграції з України до Польщі почав спадати і польські аграрії знову відчули дефіцит працівників. Особливо це відчувалося протягом 2007-2008 років, проте наступні дві хвилі фінансової кризи в Україні знову відновили потік трудових мігрантів до Польщі.
Проте зараз, у багато чому завдячуючи безвізу, українці отримали більше можливостей для подорожей та налаштування контактів поза Польщою, що знову призвело до браку робочих рук, адже українці отримали можливість виходити на інших іноземних роботодавців, які платять у декілька разів більше ніж поляки.
«Очікуючи на врожай 2018 року, коли після цьогорічного відпочинку дерева можуть дати рекордний врожай, польські садівники безупинно шукають альтернативу українським робітникам, яких знову стало бракувати але не можуть їх знайти», - зазначив Ярмак.
Що ж стосується самої України, де рівень життя залишається на досить низькому рівні у порівнянні навіть з Польщею, то брак робочих рук країна відчує вже у 2018 році. Адже зважаючи на низький потенціал трудових кадрів (навіть коли мова заходить про некваліфіковану працю) та відсутність розвитку у агропромисловому комплексі, нам залишається два варіанти: або запрошувати трудових мігрантів з країн Азії та Африки, де ситуація з економікою ще гірша ніж в Україні; або ж розвивати механізований спосіб збору врожаю.
"Не варто потрапляти в ту саму пастку, що й Польща. Я впевнений, що вже за 2-3 роки робочої сили в Україні почне дуже бракувати, і питання буде стосуватися навіть не зарплатні. Отже, найкращий шлях – це акцент на якості виробництва, - зазначив Ярмак.
Провідні фахівці радять українським аграріям зосередитися на модернізації виробництва, коли навіть одна родина фермерів може обробляти великі об’єми земельних ділянок без застосування сторонньої допомоги. Також експерти радять зосередити сили на регіональних хазяйствах.
"Регіональна концентрація виробництва малини та інших ягід дозволить зробити систему більш ефективною. Я бачу два основні центри розвитку виробництва ягід в Україні - Львівська та Волинська області, що знаходяться на кордоні з ЄС. Ці регіони можуть масово експортувати свіжу ягоду протягом всього сезону та ефективно розвивати заморозку. Я думаю, що тут дуже перспективним було б вирощування ягоди на невеликих площах присадибних ділянок селянами. Площі до пари гектарів можуть оброблятися невеликими силами працівників. Отже, це дозволить не боятися дефіциту робочої сили», - підкреслив експерт.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Про податкове навантаження, умови ведення бізнесу та підтримку військових говорили сьогодні на зустрічі Голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка з представниками понад 60 підприємств та бізнес-асоціацій Івано-Франківщини. До обговорення також долучився народний депутат Марʼян Заблоцький.
У Бюро економічної безпеки України відбулася робоча зустріч за участі заступника директора БЕБ Андрія Пащука, керівника детективів Олександра Ткачука та народного депутата України Володимира Цабаля, який обіймає посаду заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування порушень, пов’язаних із неповерненням валютної виручки до України.
За підсумками першого кварталу 2025 року найбільшу частку податкових надходжень до зведеного бюджету України забезпечили підприємства сфери торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.