Що може статися з НАБУ після офіційної ліквідації його аналога у Польщі?
Польський уряд ухвалив рішення ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (CBA) — структуру, яка понад п’ятнадцять років символізувала «нульову толерантність» до корупції. Тепер її функції розподілять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) та Податковою адміністрацією (KAS).
На базі поліції створять новий підрозділ — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK).
Формально — це модернізація. Фактично — демонтаж системи, яка втратила довіру. Міністр юстиції Адам Боднар заявив, що CBA стало «політизованим і неефективним». Останні роки діяльність бюро дедалі частіше асоціювалася не з боротьбою з хабарництвом, а з політичними розбірками, вибірковими розслідуваннями та витоками інформації.
Процес ліквідації розпочався ще 10 грудня 2024 року, коли уряд представив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності. Спочатку планувалося, що CBA припинить роботу 1 липня 2025 року, однак президент Анджей Дуда не підписав документ через юридичні неточності.
Оновлений законопроєкт оприлюднили 4 жовтня 2025 року — із новою датою припинення діяльності CBA: 1 травня 2026 року. У бюджеті Польщі на 2026 рік на утримання бюро передбачено 334,7 млн злотих. Після його ліквідації кошти розподілять між поліцією (73%), ABW (15,5%) і KAS (11,5%).
Зі штату бюро, який налічує близько 1 500 осіб, 950 функціонерів і всі цивільні працівники перейдуть до CBZK. Решту співробітників переведуть до ABW і KAS. Критики вказують, що передача антикорупційних функцій підрозділам, підконтрольним уряду, може посилити політичний вплив на розслідування.
В Україні діє власна антикорупційна система — НАБУ, САП і Вищий антикорупційний суд. Її створювали як гарантію незалежності й прозорості. Проте останнім часом рівень суспільної довіри до цих органів знижується.
За даними Центру Разумкова (березень 2025 року), 62–73% українців не довіряють НАБУ, САП і ВАКС. Це свідчить про поступову ерозію авторитету системи, яка мала бути символом реформ. Водночас частина гучних справ залишається без вироків, а внутрішні конфлікти між відомствами підсилюють скепсис.
Польський досвід демонструє, що втрата суспільної довіри є точкою неповернення для антикорупційних структур. У Варшаві вирішили не чекати остаточного колапсу — систему перезапускають адміністративно. Проте, чи зможе нова модель зберегти незалежність, — питання відкрите.
CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: «незалежність», «професійність», «нові стандарти». Проте політичний вплив, вибірковість розслідувань і внутрішні конфлікти зруйнували довіру до інституції. Її ліквідація стала визнанням провалу системи, яка не витримала випробування владою.
Українські антикорупційні органи поки мають шанс уникнути цього сценарію. Але для цього необхідно повернути прозорість, знизити політичну залежність і відновити довіру суспільства. Бо коли громадяни перестають вірити у справедливість, жодна «реформа» вже не здатна врятувати систему.
#польща #антикорупція #cba #набу #реформи #довіра #корупція
Російський диктатор Володимир Путін може заплатити надзвичайно високу ціну за спробу повністю окупувати Донбас. Військовий аналітик Рубен Джонсон вважає, що за нинішніх темпів наступу Кремлю знадобляться роки війни та ще мільйони людських втрат, аби реалізувати свої амбіції.
Російський диктатор Володимир Путін, за даними західних джерел, остаточно відмовився від ідеї територіальних компромісів із Україною та зробив ставку на силовий сценарій.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна продовжує робити все можливе для реального переговорного процесу та завершення війни.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що після контактів між представниками Росії та США не відбулося жодних помітних зрушень у питанні припинення війни проти України. У Москві закликали не очікувати швидких результатів, наголосивши, що переговорний процес поки не демонструє нової динаміки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка фіксує підготовку Росії до нових рішень у сфері мобілізації. За словами глави держави,
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із польським колегою Радославом Сікорським ескалацію російських атак у Чорному морі, загрозу світовій продовольчій безпеці та необхідність жорсткіших міжнародних кроків проти Кремля. Сторони також приділили увагу європейській інтеграції України та новим санкціям ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія посилює спроби зірвати роботу українських зернових маршрутів. За словами глави держави, Кремль використовуватиме всі доступні засоби, щоб перешкодити експорту української аграрної продукції та створити нову хвилю продовольчої нестабільності у світі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що незадоволений темпами підготовки України до нового опалювального сезону. Глава держави попередив урядовців і місцеву владу, що всі роботи із захисту енергетичної інфраструктури та забезпечення громад мають бути суттєво прискорені, адже часу до зими залишається дедалі менше.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що не прийме жодної нової державної посади, окрім крісла очільника Міністерства оборони.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили подальшу військову підтримку України, розвиток оборонного виробництва та дипломатичні кроки для припинення війни.
Російський диктатор Володимир Путін може заплатити надзвичайно високу ціну за спробу повністю окупувати Донбас. Військовий аналітик Рубен Джонсон вважає, що за нинішніх темпів наступу Кремлю знадобляться роки війни та ще мільйони людських втрат, аби реалізувати свої амбіції.
Російський диктатор Володимир Путін, за даними західних джерел, остаточно відмовився від ідеї територіальних компромісів із Україною та зробив ставку на силовий сценарій.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна продовжує робити все можливе для реального переговорного процесу та завершення війни.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що після контактів між представниками Росії та США не відбулося жодних помітних зрушень у питанні припинення війни проти України. У Москві закликали не очікувати швидких результатів, наголосивши, що переговорний процес поки не демонструє нової динаміки.