Рада ухвалить банківський закон не заради ПриватБанку чи МВФ, - НБУ розвінчав міфи про законопроєкт

Ілюстративне фото. Черга вкладників перед збанкрутілим у 2016 році банком “Хрещатик”
У середу, 13 травня, Верховна Рада розглядатиме законопроєкт № 2571-д - так званий банківський закон. НБУ прокоментував зміст законопроєкту і пояснила, чому він важливий не лише для ПриватБанку чи МВФ, а й для вкладників і акціонерів.
Законопроєкт про банки передбачає, що якщо якийсь банк стане неплатоспроможним, його вкладникам повернуть кошти, розпочнеться незворотній процес ліквідації, а власник, хоча й може отримати певну компенсацію, не матиме права повернути банк собі. Про це у вівторок, 12 травня, повідомила пресслужба Національного банку України на офіційній сторінці НБУ у Facebook.
Банківський закон стане додатковим запобіжником спробам колишніх власників націоналізованих банків повернути їх собі. Звісно, власник має право звернутися до суду, якщо його майно забрали з порушенням, і це може перевірити незалежний аудит. Це, з одного боку, означає, що власник може розраховувати на справедливе рішення, а з другого - інтереси держави і вкладників теж будуть захищені.
Крім того, законопроєкт впроваджує нове поняття - так зване “професійне судження”, яким НБУ керуватиметься у своїй роботі. Це спосіб реалізації повноважень центробанку, яке надано центральним банкам європейських країн з метою кращого захисту інтересів вкладників і держави. Це ще більше наблизить українське банківське законодавство до європейського.
НБУ також наголосив, що в законопроєкті ніде не йдеться про продаж застави неплатоспроможного банку у вигляді землі. Цей закон регулює виключно банківську сферу, а не продаж майна, тим більше землі, - наголосили в Нацбанку.
Раніше ASPI news повідомляло, що 8 травня комітет з питань фінансів, податкової та митної політики завершив складання таблиці поправок до банківського законопроєкту. Нагадаємо також, що в Офісі президента прокоментували чутки про можливу зміну керівництва Національного банку України.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.