Реформа СБУ та створення БЕБ: хто і як буде розслідувати податкові та інші економічні злочини

Вчора, 28 січня 2021 року, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3087-д про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). В майбутньому нове відомство має перебрати на себе розгляд економічних злочинів, якими наразі опікуються одразу три органи – податкова міліція, СБУ та Національна поліція.

Нагадаємо, що створенням Бюро фінансових розслідувань, як органу протидії економічним злочинам проти держави (за аналогом з американським ФБР та Державним агентством США з протидії фінансовим злочинам), вперше перейнявся опальний експрем'єр та чинний полум’яний борець з "зовнішнім управлінням державою" Микола Азаров ще у 2013 році. Саме тоді вперше був розглянутий законопроєкт "Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)".

Згодом цим питанням займався уряд Арсенія Яценюка, який доручив у 2014 році підготувати концепцію формування Бюро фінансових розслідувань (БФР), що замінила б податкову міліцію та вмістила б в собі підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами. Після довгих обговорень про проєкт на деякий час забули, поки Мінфін не анонсував запровадження БФР не пізніше 2017 року.

У 2019 році тодішній секретар РНБО Олександр Данилюк повідомив, що створення БФР розглядається Володимиром Зеленським як пріоритетне завдання. За дорученням президента відповідний проєкт закону був внесений до Верховної Ради як невідкладний, проте вже за місяць документ зняли з розгляду. Безрезультатно гуляли парламентом ще декілька подібних законопроєктів, аж доки уряд Шмигаля не обміняв створення БФР на макрофінансову допомогу від ЄС.

Ще 25 серпня 2020 року, Рада ухвала Меморандум про кредит ЄС. Ще раніше, в липні минулого року, документ про виділення позики з української сторони підписали міністр фінансів Сергій Марченко та голова Національного банку Кирило Шевченко. Кредит на суму 1,2 мільярда євро надається на 15 років під 0,125% річних. Зокрема, за умовами Меморандуму, поступово має бути ліквідована податкова міліція та започатковано нове агентство з фінансових розслідувань.

Зазначимо, що на запуску БЕБ наполягав ще й Міжнародний валютний фонд. Власне, про це, зокрема, йдеться у Меморандумі з МВФ. Бюро мало розпочати діяльність ще з 1 січня 2021 року, втім, не склалося. Так, у вересні минулого року законопроєкт пройшов перше читання, а в листопаді – друге. Далі нардепам стало не до БЕБ – тривала бюджетна епопея, почалася конституційна криза, активізувалися протести ФОП. Втім, 11 січня 2021 року було відновлено роботу місії МВФ з українського кредиту в режимі онлайн, тож і парламент зарухався.

Єдине вікно БЕБ

"За даними офіційної статистики Офісу Генпрокурора у 2019 році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Водночас на стадії досудового розслідування у 2020 році було закрито 262 кримінальні провадження, з яких 259 – за відсутності складу правопорушення, – йдеться у пояснювальній записці до закону про БЕБ. – Результатами судового розгляду відповідних справ за визначений період у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні всього 18 вироків, а саме: 10 обвинувальних вироків, із яких 3 – на підставі угод про визнання винуватості та 8 виправдувальних вироків".

Автори закону зазначають, що така статистика свідчить про недостатньо ефективну роботу в першу чергу податкової міліції у розслідуванні економічних злочинів, необхідність позбавити правоохоронні органи від невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію від сервісної функції податкової. Іншими словами, справи порушувалися не для того, щоб довести їх до логічного завершення, а переважно для отримання хабаря від переслідуваних підприємців.

Головними ризиками функціонування БЕБ експерти вбачають у ширших повноваженнях нового органу. Так, поряд з силових блоком (дозвіл на носіння вогнепальної зброї, на обшуки, на оперативно-розшукову діяльність) у бюро буде створений "аналітичний підрозділ", котрому буде наданий доступ до банківської таємниці. До того ж Нацкомфінпослуг, Фонд держмайна, Антимонопольний комітет, Держфінмоніторинг тощо мають передавати БЕБ необхідну для розслідувань інформацію. Отже, створення такого всесильного органу має бути врівноважено системою якісних запобіжників від зловживання співробітників БЕБ своїм службовим положенням, чого наразі немає.

Доля СБУ

СБУ довго пручався ліквідації т.зв. "Управління К", котре займалося економічними злочинами. Проти деяких норм оновленого закону про СБУ виступав його чинний голова та друг президента Володимира Зеленського Іван Баканов. Втім, його зрештою вдалося переконати. Невідомо, що стало каталізатором згоди керманича служби. Може анонсована на 2 лютого 2021 року пресконференція у Брюсселі колишнього першого заступника глави СБУ України Дмитра Нескоромного "про провокації щодо нього з боку керівництва СБУ, а також про сенсаційні факти корупції на вищому рівні влади в Україні" (наразі подію перенесено).

Хай там як, за словами нардепки від "Слуги народу" Ірини Верещук: "Баканов цю реформу підтримує та абсолютно розуміє її необхідність. Ми країна у стані війни, й мусимо порівнювати свою спроможність з силами та засобами, які є у країни-агресора – Росії".

Тож 28 січня 2021 року парламент ухвалив в першому читанні законопроєкт № 3196-д щодо вдосконалення організаційно-правових основ діяльності СБУ.

По-перше, штат співробітників служби буде скорочено до 27 тисяч до 17 тисяч осіб. По-друге, економічні злочини вже не будуть предметом розгляду спецслужби, вона зосередиться виключно на національній безпеці. А саме – протидія розвідувально-підривної діяльності, боротьба з тероризмом, контррозвідувальна діяльність, попередження і виявлення злочинів проти нацбезпеки, охорона державної таємниці та оперативно-розшукова діяльність.

СБУ має попереджати підривну діяльність іноземних спецслужб в нашому інформаційному просторі. Зрештою, захист національної економіки збоку СБУ має зосереджуватися на контррозвідувальних заходах, шляхом недопущення контролю над критичної інфраструктурою України з боку компаній, афілійованих до країни-агресора.

"СБУ має діяти превентивно – тобто не допускати особливо небезпечних злочинів проти національної безпеки. Запобігати таким діям, як посягання на територіальну цілісність, теракти, диверсії, кібератаки, державна зрада, шпигунство, значно дешевше обійдеться державі, ніж ліквідація їх наслідків", – підсумував голова парламентського комітету з нацбезпеки Олександр Завітневич.

Раніше ASPI news розповіло про найбільш резонансні справи СБУ за початок 2021-го. Також у середині січня цього року Зеленський здійснив кілька кадрових рокірувань у  Службі безпеки України.