"Санкції проти Білорусі боляче вдарять по Збройних силах України", – експерт пояснив ризики на ринку енергоносіїв

Серед основних енергоносіїв – газу, електроенергії та дизельного палива – непевна ситуація наразі склалася лише з нафтопродуктами. Ціни на газ в опалювальному сезоні не будуть вищими за минулорічні, а мала доля ТЕС у виробництві електроенергії майже не вплине на формування вартості току для населення.

"Паливна частка (газ, електроенергія, дизельне паливо) у собівартості більшості товарів є суттєвою. Вона коливається в залежності від виду продукції, проте не перевищує 50% у жодному з товарів. Проте не можна сказати, що паливо визначає ціну всіх товарів та послуг в Україні", – розповів експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Газ – сезонний товар, вартість якого зменшується протягом літа. А максимальні ціни на нього історично формуються в березні кожного року, наприкінці опалювального сезону. Впродовж 2020 року газ суттєво дешевшав внаслідок скорочення попиту через коронакризу в економіці. Причому на відміну від майже усього світу, в Україні аж надто суттєвого здешевлення газу так і не побачили. Тим більше після того, як були скасовані спеціальні зобов’язання, ціна на газ для населення і для промисловості зрівнялася. "До кінця року ціна газу виросте порівняно з вартістю енергоносія влітку приблизно на третину. Хоча ціна природного газу не буде вищою, ніж у минулому опалювальному сезоні", – сказав Рябцев.

Більшість електроенергії зараз виробляється на державних станціях (на потужностях "Енергоатому" та "Укргідроенерго"), для яких зберігаються спеціальні зобов’язання для населення. Тому основний вплив на ціну електроенергії будуть здійснювати сезонне подорожчання газу та вугілля. "Оскільки частка теплових станцій в загальному виробництві електрики не перевищує 20%, то ціни на електроенергію будуть зростати значно меншими темпами, ніж ціни на газ. І максимум, який ми очікуємо – 20% зростання. Хоча для стимулювання попиту виробники можуть піти на зниження цін для окремих великих постійних споживачів", – зазначив експерт.

Ситуація з дизельним паливом поки що стабільна. Його достатньо, щоб забезпечити потреби економіки України. Цінова ситуація на ринку пального спокійна. Проте не варто забувати, що 80% ринку займає імпорт. Це означає, що ціна дизпалива напряму прив’язана до валютного курсу. Кожна зайва гривня у курсі – це приблизно плюс 50 копійок через два тижні до ціни дизельного палива. Крім девальваційних, існують ще й політичні ризики, які пов’язані з низкою заяв українських нардепів та чиновників про необхідність запровадження санкцій проти можновладців Республіки Білорусь. А Росія та Білорусь забезпечують 2/3 імпорту нафтопродуктів в Україну, що складає приблизно половину споживання. Тому виникають обґрунтовані застереження щодо можливого припинення імпорту з цих країн.

"Цілком зрозуміло, що український ринок є преміальним для палива з Білорусі. Проте є один нюанс. РФ поставляє сиру нафту в Білорусь для переробки й реалізації нафтопродуктів лише на території країн, що входять до Митного союзу. До цього часу і Москва, і Мінськ на це заплющували очі. Проте в будь-який час політичний тиск на Білорусь може призвести до того, що в Росії згадають про відповідні умови поставок. В Україні існують запаси палива приблизно на два тижні, а переорієнтація на поставки нафтопродуктів з Заходу потребуватиме не менше місяця, тож у нас може виникнути період в 2-3 тижні, коли постачальники зможуть суттєво підняти ціни на дизельне паливо, користуючись ажіотажним попитом. Це, передусім, небезпечно для Збройних сил України, бо більшість військової техніки працює на дизельному паливі", – підсумував Рябцев.