Щомісяця на "скрутках" ПДВ крали 2,5 мільярда гривень, – в Раді пояснили зв’язки зловмисників з експосадовцями ДПС

Днями опубліковано попередній звіт парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування корупційних дій посадовців, що призвели до значних втрат дохідної частини Держбюджету-2020. Йдеться, про з'ясування правдивості заяви ексміністра фінансів Ігоря Уманського про втрату державою 5 мільярдів гривень щомісяця через "скрутки" ПДВ.

ТСК було створено навесні 2020 року. Комісія розслідувала діяльність органів державної влади (починаючи з 1 січня 2019 року, коли ДПС очолював, зокрема, Сергій Верланов) щодо дотримання ними податкового та митного законодавства. З'ясувалося, що найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування фіктивного податкового кредиту (т.зв. "скрутка"). Встановлено, що ці схеми є системним явищем, яке виникло з початку запровадження ПДВ, удосконалилося після роботи Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) і набуло масового характеру.

За допомогою СМКОР має відбуватися перевірка відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких документів. Усі податкові накладні потрапляють до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). Якщо податкова накладна визнана ризикованою, її реєстрація зупиняється, і платник має документально підтвердити реальність операції.

Втім, ТСК було встановлено, що податкові накладні низки компаній, у діяльності яких спостерігалися явні ознаки проведення ризикових операцій, реєструвалися в ЄРПН навіть у випадках, коли на момент подання податкової накладної вже мали статус ризикових. А їхні накладні, подані на реєстрацію, підлягали безумовній реєстрації. І це при тому, що частина таких компаній вже фігурували у кримінальних провадженнях щодо участі у розкраданні коштів та внесенні свідомо неправдивих даних до реєстраційних документів.

ТСК підрахувала, що протиправний механізм формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання у 2019-2020 роках завдав збитків державі на суму понад 2 мільярди гривень щомісячно.

"Функціонування "скрутки" засноване на внесенні до податкової накладної свідомо неправдивих даних про постачання товарів, податковий кредит за якими потім використовують для зменшення податкових зобов’язань, що виникають при постачанні товарів, послуг, які надаються легальним сектором економіки. Тобто джерелом виникнення фіктивного податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого обліку з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредиту. Характерною ознакою "скрутки" є поєднання в операціях несумісних товарів. Наприклад, "скрутчик" показує в документах придбання цигарок, при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи тощо. По ходу руху документів від реалізаторів товару за готівку до замовників податкового кредиту (а це підприємства реального сектору економіки, які мають податкові зобов’язання до сплати та не мають наміру їх сплачувати) якраз і знаходяться підприємства – "скрутчики", функцією яких є зміна вхідної номенклатури на номенклатуру, яка необхідна замовнику", – йдеться у звіті ТСК.

З січня 2019-го по березень 2020-го компаніями загалом сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 мільярда гривень. Комісія зауважує, що наведені суми не є остаточними – це лише втрати від однієї операції ("скрутки"). Якщо розрахувати весь схемний потік податку на додану вартість на кожній ланці проходження, то сума буде значно більшою.

За даними парламентської комісії, у середньому у таких операціях беруть участь 100-250 платників податків на місяць. Також встановлені територіальні органи Державної податкової служби України, на обліку у яких перебуває найбільша кількість таких платників – це ГУ ДПС у Львівській, Київській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях та у Києві.

Щобільше, під час аналізу роботи ризикових платників встановлено низку фактів про зловживання посадовими особами територіальних органів ДПС. По-перше, навіть за наявності інформації від оперативних підрозділів про платника, якому встановлено ознаку фіктивності, його своєчасно не вносили до Журналу ризикових платників податків, що давало можливість останньому реєструвати податкові накладні та мінімізувати платежі до бюджету. По-друге, встановлені випадки систематичної бездіяльності посадових осіб територіальних органів ДПС, коли "скрутчикам" надавалася можливість здійснити весь цикл операцій, і тільки після цього вживалися заходи з блокування реєстрації цих суб’єктів, що підтверджується записами в базах даних.

Комісією встановлено, що 57 компаніями задекларовано до бюджетного відшкодування суми ПДВ на 216 мільйонів гривень, подані у період з 1 січня 2019-го по 15 травня 2020-го. При цьому такі суб’єкти господарювання є або були включені до реєстру ризикових платників. В результаті 43 таких фірми отримали бюджетне відшкодування на загальну суму понад 141 мільйон гривень.