"Слуги народу" мають намір надати гральному бізнесу в Україні нечувані пільги

Парламент хоче звільнити гральний бізнес від податків на три роки. Одна з п’яти "компромісних" версій відповідного законопроєкту передбачає найбільшу вигоду для тіньового ринку.

Про це написала в своєму блозі на сайті "Наші гроші" керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи "Ліга антитрасту" Галина Верцімаха.

Ухвалення змін до Податкового кодексу є одним з головних кроків до запуску ринку азартних ігор. Адже закон про легалізацію грального бізнесу не торкався податків взагалі, і станом на сьогодні це питання не вирішене.

За чинним Податковим кодексом, податки на дохід для різних видів азартного бізнесу є різними – від 10 до 28%. Депутати почали ще взимку вносити відповідні законопроєкти.

Спочатку депутати від "Слуги народу" Заблоцький та Марусяк (проєкт № 2713) запропонували в два рази зменшити податок на дохід від азартного бізнесу, до 10% для всіх видів грального бізнесу, крім покеру та скачок.

Автори альтернативних законопроєктів пропонують інші варіанти ставок.

• "Слуга народу" Наталуха (2713-1) пропонує незначно підняти чинний податок для гральних автоматів, (без коми) та зменшити всім іншим.
• "Слуга народу" Дубінський (2713-2) навпаки пропонує збільшити ставку податку до 25% для всіх видів ігор, але взагалі не передбачає податку на дохід для казино.
• Ще один "Слуга народу" Дубнов (№ 2713-3) пропонує не оподатковувати доходи від азартних ігор, а залишити лише податок на прибуток.
• Спільним у всіх перелічених законопроєтах є звільнення від оподаткування виграшів фізичних осіб в азартних іграх.
• З огляду на такий різнобій думок, профільний Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підготував "компромісну" редакцію – 2713-д, яку зареєстрував вищезгаданий депутат Марусяк.

Пропонуються зменшені ставки податків на дохід, причому найбільше зниження пропонується для букмекерів – у 3,5 рази, з 18 до 5%. Майже втричі падає податок на дохід для лотерейників, та вони взагалі вивільняються від податку на прибуток. У півтора рази хочуть зменшити податок на дохід казино і трішки підняти для гральних автоматів.

Але і це не головне. Законопроєкт передбачає повне звільнення від податку на дохід всіх видів грального бізнесу до 2024 року (крім лотерей). І оподаткування доходів включиться лише, якщо буде створена державна система онлайн-моніторингу, яка фіксуватиме всі рухи грошей в гральних закладах.

Головне науково-експертне управління парламенту, мабуть, так само, як і ми, здивувалось таким суттєвим відмінностям в пропонованих законодавцями однієї партії розмірах податків. Та зазначило, що законопроєкти не містять обґрунтування пропонованих розмірів податкових ставок, тобто не зрозуміло, чому пропонується саме 18%, наприклад, а не 35% чи 5%.

Крім цього вони звернули увагу депутатів на те, що державна податкова політика у сфері азартних ігор має бути орієнтована на обмеження їх "споживання", в тому числі шляхом застосування вищих, ніж для інших видів бізнесу, податків та встановлення додаткових відрахувань на соціальні проєкти.

Також експерти Верховної Ради повідомили про загрозу легалізації злочинних доходів та "мінімізації" податкових платежів, якщо буде підтримано повну відміну оподаткування виграшів громадян.

Комітет з питань бюджету парламенту у свою чергу послався на позицію Міністерства фінансів: ухвалення запропонованих законів призведе не до збільшення, а навпаки – до суттєвого зменшення податкових надходжень від грального бізнесу.

Комітет Ради з питань антикорупційної політики дійшов висновку, що проект 2713-д не відповідає вимогам антикорупційного законодавства через ризики легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, в одній його нормі – відміні оподаткування виграшів фізичних осіб.

Судячи з таких азартно-податкових законодавчих пристрастей та різноманіття думок парламентів, навряд чи найближчим часом це питання буде вирішено.

"У світі існує два підходи до оподаткування грального бізнесу. Або висока вартість ліцензій при низьких податках, або навпаки, – повідомив економічний експерт Віктор Скаршевський. – Для України більш прийнятний перший варіант. Поки що буде достатньо дорогої ліцензії і податку на прибуток (18%). Легальний гральний бізнес дає в бюджети розвинених країн щороку суттєві кошти. Наприклад, в Німеччині – 16 мільярдів доларів, в Великобританії – 19 мільярдів доларів, в Італії – 21 мільярд доларів".

"Неможливо оподаткувати все й одразу. Спочатку планувалося, як мінімум тричі брати податки з організаторів грального бізнесу, та двічі – з гравців. Поки не зрозуміле податкове розподілення: або всі кошти підуть до Держбюджету, або частина з них залишиться у бюджетах місцевих. Саме навколо цього виникнуть найбільші баталії під час ухвали проєкту 2713-д. Тому що є бажання брати з казино 18% ПДФО, 1,5% воєнного збору, та й ще вигадати якийсь новий спеціальний податок на кшталт 5% до місцевого бюджету, що не дуже логічно. Висока вартість ліцензії – це своєрідна гарантія того, що організатори у будь-якому випадку наповнять бюджет грошима", – підсумував експерт "Української фабрики думки" Юрій Гаврилечко.