"Слуги народу" відклали новий податок для селян: подробиці розгляду законопроєкту

Одноосібники поки що не будуть платити додатковий збір 6 тисяч гривень на рік. Чому можновладці змінили своє попереднє рішення, з'ясовувало ASPI news.

9 липня 2020 року депутати провели засідання комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики в режимі відеоконференції. Під час роботи парламентарі, зокрема, вирішили переглянути рішення щодо законопроєктів "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства" (№3131 і №3131-1).

Нагадаємо, 16 червня даний законопроєкт було включено до порядку денного парламенту. Але через його ймовірний лобістський характер викликав вкрай неоднозначну реакцію сільської громади. Окремі експерти зазначили, що рішення ухвалюється цілком в інтересах великих агрофірм та фермерів. Додала масла у вогонь і особа Мар'яна Заблоцького – депутата від "Слуги народу", котрий представляв проєкт документу. Річ у тому, що Заблоцький раніше працював помічником нардепа Олексія Мушака, який є родичем співвласника великої аграрної корпорації "Кернел", колишнього нардепа Андрія Веревського. В ЗМІ наводилися й інші аргументи на користь зв’язку Заблоцького та "Кернел".

Нові побори

Отже, законопроєкт пропонував запровадити для селян поставлене податкове зобов’язання (ППЗ) з кожного гектара (5% від нормативно-грошової оцінки – приблизно 1400 гривень з гектара). Якщо сума ПДФО на зарплату, оренду, військовий збір, податок на землю, податок з прибутку, єдиний податок 4-ї групи менша, ніж ППЗ, то різниця стягується до місцевого бюджету. Якщо більша – то ППЗ не сплачується взагалі. Тому великі агрофірми жодними додатковими платежами обтяжені не будуть. Адже податки, що платять юридичні особи, сукупно зазвичай вищі за 1400 гривень за гектар.

Сьогодні одноосібники, що власноруч вирощують сільгосппродукцію, платять земельний податок, який коливається в межах 140 – 300 гривень за гектар, в залежності від нормативної грошової оцінки землі. Тобто податкове навантаження на одноосібників може збільшитися до 10 разів і, за підрахунками експертів, для середнього одноосібного господарства складе приблизно 6 тисяч гривень на рік.

Галузеві об'єднання великих землевласників, зрозуміло, підтримують документ. Зокрема Український клуб аграрного бізнесу виступив з заявою, що метою даного законопроєкту є боротьба з нелегальними готівковими розрахунками за оренду землі, які відбуваються у великих масштабах. За оцінками УКАБ, від такої ситуації в першу чергу страждають добросовісні агровиробники та місцеві бюджети, які щорічно не дораховуються мінімум 10-12 мільярдів гривень, повідомляють Українські новини.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов заявив, що держава втрачає від 60 до 70 мільярдів гривень від тіньового обробітку землі та нелегальної реалізації сільгосппродукції. За його словами, приблизно половину з цієї суми держава втрачає на так званих "скрутках" з ПДВ, другу половину – на нелегальній обробці 15 мільйонів гектарів землі. "Формально ці землі обробляються одноосібниками. Але насправді більшість із цих земель здаються нелегально в оренду і власники отримують за них кошти, не сплачуючи податків", – наголосив Соколов.

Автори законопроєкту, мотивуючи ухвалення документу, повідомляють дещо меншу цифру. Так, за їхньою версією, ринок землі та виробництва аграрної продукції складає майже третину сектору, або 12 мільйонів гектарів. До того ж існує нерівномірне податкове навантаження між різними групами землекористувачів, в чому винні, на думку законотворців, одноосібники.

Дошкуляють одноосібники

За даними Київської школи економіки (КШЕ), розмах тіньового ринку є дещо перебільшеним. Одноосібники обробляють приблизно 15 мільйонів гектарів землі, а в тіньовому обігу знаходиться близько 3 мільйонів гектарів. На думку експертів КШЕ, додатковий тягар у вигляді ППЗ для одноосібників створює загрозу для розвитку малого підприємництва на селі та посилення конкурентних переваг середніх та великих виробників.

Фахівці торгово-промислової палати України (ТППУ) проаналізували законопроєкт №3131, та прийшли до висновку, що документ не може бути ухвалений у запропонованій редакції. Оскільки, по-перше, обов'язок нараховувати ППЗ виникає незалежно від результатів господарської діяльності та не враховує високу ризикованість діяльності аграрного сектору.

По-друге, запроваджується фактичне збільшення плати за землю. Навіть попри обіцяний ріст надходжень до бюджетів, навіть Державна податкова служба не підтримує ППЗ через вкрай складний та неефективний порядок адміністрування даного податку.

По-третє, законопроєкт не враховує інтереси малих суб'єктів господарювання, адже запровадження ППЗ негативно вплине на рентабельність кооперативів, сімейних фермерських господарств та сільських приватних підприємців. Щобільше, змусить дрібний аграрний бізнес самоліквідуватися. Вони будуть не в змозі зменшити ППЗ на суми сплачених податків та зборів з фонду оплати праці, бо обробляють землю власноруч та майже не використовують найману працю.

Вчетверте, селяни, котрі вирощують продукцію виключно для власних потреб, теж будуть змушені платити невідомо за що.

Нарешті, документ не передбачає жодних пільг для учасників АТО, пенсіонерів та інших вразливих верств населення. На загальних підставах мають платити й некомерційні (не дохідні) підприємства, наприклад, обслуговуючі кооперативи, наукові та дослідні аграрні підприємства.

Тобто подолати використання земель за тіньовими схемами лише фіскальними методами неможливо. Необхідний комплекс заходів. А введення додаткового платежу лише запроваджує солідарну відповідальність за чужі злочини, стверджують спеціалісти ТППУ.

"Законопроєкт №3131 негативно вплине на сільський розвиток. Відбудеться концентрація земельної власності. В найближчій перспективі це збільшить сплату податків. Але на довгому шляху призведе до зменшення кількості робочих місць, до пролетаризації села. Як наслідок, до звуження податкової бази та збільшення обсягів соціальних виплат. Село як місце для проживання стане ще більш непривабливим для людей. Зрештою, великі сільгоспвиробники тяжіють до монокультурної аграрної економіки, що тягне за собою чималі екологічні виклики, та загрози для продовольчої безпеки держави", – стверджує заступник голови комітету підприємців АПК при ТППУ Роман Корінець.

Передвиборчий марафон

На перший погляд несподівано, проти законопроєкту виступив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 8 червня. "Ця ідея на сьогодні, вважаю, передчасна. Збільшувати орендну плату в умовах кризи, в умовах, коли фермери просять підтримки від держави, не зовсім коректно", – переконаний Шмигаль.

А вже наступного дня комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики переглянув своє попереднє рішення. Не можна сказати, що перегляд вийшов надто кардинальним, бо пропонується знизити ППЗ з 1400 гривень до 1200 гривень за гектар. Плюс запроваджується перехідний період для тих, хто реєструється як сімейні ферми. Перші два роки податкове навантаження для них буде нульове із подальшим поступовим зростанням до 2025 року.

Хоча, ймовірно, річ тут не у формулюваннях. За даними КШЕ, найбільшими виробниками аграрної продукції в Україні якраз є домогосподарства (одноосібники) – понад 41%. Тоді як на агрохолдинги припадає майже вдвічі менше – 23%, а на фермерські господарства – лише 9%. При цьому одноосібникам належить 15,7 мільйона гектарів землі, а агрохолдингам – лише 6 мільйонів гектарів.

Очевидно, що занепад одноосібних господарств цілком влаштує великих землевласників, бо відкриває непогані перспективи збільшення земельного банку без особливих фінансових витрат. Але ж не забуваємо, що вже 25 жовтня відбудуться місцеві вибори і дратувати величезний сільський електорат новими поборами ніхто не наважиться. Треба принаймні трохи почекати.

Наступний пленарний тиждень ВР – останній перед канікулами. Далі парламентарі планово зберуться вже в вересні. Ймовірно, законопроєкт перед відпусткою розглядатися не буде. Та й взагалі, експерти сумніваються, що документ ухвалять раніше листопада, коли результати місцевих виборів будуть відомі вже остаточно.