У НКРЕКП зробили заяву щодо зростання тарифів на електроенергію для населення

Комісія з держрегулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) опублікувала спростування щодо підвищення тарифів на електроенергію для населення. Публікація з'явилася на сайті НКРЕКП у вівторок, 5 травня, після круглого столу щодо кризового стану в енергетиці.
У пресслужбі комісії повідомили, що на круглому столі в процесі обговорення НКРЕКП були представлені можливі сценарії фінансового збалансування на ринку електричної енергії. Поміж ряду питань була порушена тема про стабілізацію рівня оптових цін. Також учасники дискусії обговорили сценарії зниження "зелених" тарифів. Обговорювалося і поступове вирівнювання тарифів для різних категорій споживачів.
У НКРЕКП зазначили, що з 1 липня 2019 року була введена нова модель ринку електричної енергії, згідно з якою на тарифи для населення впливає механізм покладання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії, який, своєю чергою, встановлюється відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Крім того, як повідомили в пресслужбі відомства, НКРЕКП дотримується позиції, згідно з якою підтримує ліквідацію перехресного субсидування на ринку електроенергії.
Треба відзначити, що спростування з'явилося після публікації на сайті відомства рішення НКРЕКП щодо вжиття заходів, які запобігають неконтрольованому зростанню цін на ринку "на добу вперед". Так, під час засідання Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг представник НКРЕКП Дмитро Коваленко повідомив, що регулятор планує скасувати пільговий тариф до 100 кВт-год або з липня 2020 року, або з 2021 року.
У Нацкомісії повідомили про два сценарії виходу з боргової кризи на ринку електроенергії. Перший сценарій передбачає підвищення пільгового тарифу на перші 100 кВт-год електроенергії для домогосподарств з 0,9 грн за кВт до 1,68 грн за кВт. "Другий сценарій м'якший, але в будь-якому випадку це заборона будівництва нових потужностей, як було в першому сценарії, зменшення "зеленого тарифу", - повідомив Дмитро Коваленко. На думку регулятора, таке рішення дозволить отримувати додатково 12 млрд грн на рік.
Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 4 лютого ухвалила рішення про підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для 43 підприємств по всій Україні. Згідно з проєктом рішення НКРЕКП, тарифи на водопостачання зростуть в середньому на 15-20% залежно від регіону, повідомляє ASPI news.
Також відомо, що згідно з повідомленням Нацкомісії з регулювання у сферах електрики та комунальних послуг, були знижені "середньозважені тарифи на теплову енергію для потреб населення". Так, у порівнянні з 21 лютого 2020 року тарифи знизилися в середньому на 6,1% і на 11,7% у порівнянні з чинними тарифами з 17.01.2020.
За підсумками першого кварталу 2025 року найбільшу частку податкових надходжень до зведеного бюджету України забезпечили підприємства сфери торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
Понад 80% матеріалів, що використовуються під час реалізації інфраструктурних проєктів компанії Autostrada, — це продукція власного виробництва. Такий рівень автономії забезпечується розвиненою внутрішньою інфраструктурою: до складу компанії входить понад 50 сучасних виробничих майданчиків, що дозволяє не лише зберігати стабільність у постачанні, а й гарантувати найвищу якість на кожному етапі реалізації об’єктів.
На Хмельниччині відбулася конструктивна зустріч команди Державної податкової служби України з представниками бізнесу регіону. У заході взяли участь начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, народний депутат Ігор Марчук, а також понад 50 підприємців — представники малого, середнього та великого бізнесу.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко на зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні прозвітував про перші результати цьогорічної боротьби з тіньовими ринками в ключових секторах економіки.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із представниками проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко повідомив про інтеграцію платформи «Пульс» з Електронним кабінетом платника податків. Це дозволить підприємцям оцінювати взаємодію з держорганами та залишати відгуки про якість податкових послуг.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
За підсумками першого кварталу 2025 року найбільшу частку податкових надходжень до зведеного бюджету України забезпечили підприємства сфери торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.