Удар нижче пояса: провальна приватизація Фонду держмайна круто вдарила по бюджету України

Дефіцит у державному бюджеті вже показує негативні наслідки. Хтось очікує захмарний курс долара, а хтось пророкує дефолт. Ситуація критична і країні терміново потрібні гроші. Але одне з ключових джерел наповнення бюджету - приватизація - вже продемонструвала повний провал.
Цьогоріч від продажу державних компаній очікували дуже багато, навіть ухвалили відповідний закон. Держава мала б позбутися збиткових маленьких підприємств і непогано заробити на великих.
У перелік "великої" приватизації включені 23 держпідприємства. Серед них - "Центренерго", Одеський припортовий завод, Сумихімпром, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, завод "Електроважмаш", "Укрспирт" та інші. До цього планувалася приватизація 26 об'єктів, однак уряд пізніше виключив з цього списку три.
Тож за 2018 рік Фонд держмайна планував заробити з продажу держкомпаній більш ніж 21,3 млрд гривень. Проте очікування аж занадто перевищили дійсність - за перше півріччя бюджет отримав від приватизації лише 49,9 млн гривень. Отже фактично вона вже провалилася, і очікуваного наповнення не сталося.
На цьому наголошував економічний експерт Фонду суспільної безпеки, аналітик Юрій Гаврилечко.
"За січень-червень 2018 року від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло всього-на-всього 49,9 млн гривень. Що свідчить як про кваліфікацію тих, хто продає під керівництвом Трубарова, так і про непрозорість самого процесу продажів. А ФДМУ розраховує в цьому році отримати від приватизації понад 22 млрд грн. Зрозуміло, що вирішальне значення має те, хто керує процесом приватизації. А керує ним виконуючий обов'язки голови ФДМУ пан Трубаров, що потрапив на цю посаду завдяки рішенню уряду, збігу обставин і лобізму", - писав Гаврилечко.
До кінця року залишилося три місяці, тож наздогнати план явно не вийде. Ще у травні 2018 року директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко повідомляв, що до кінця 2018-го всі заплановані для приватизації об'єкти точно не продадуть.
"Якщо навіть частина буде в поточному році продана через приватизацію, буде дуже добре. Приватизація не може бути така, що сьогодні її немає, а завтра "бах", і вона пішла велика, і принесла 17 чи 22 мільярди. Приватизація – це процес, коли інвестору треба демонструвати, що є серйозні наміри уряду, що вона має відбуватися", - розповідав тоді Рябченко.
Народний депутат Михайло Бондар також заявив, що приватизація провалилася. І унаслідок цього сталося недофінансування всієї бюджетної сфери. Тож уже зараз народні обранці мають вирішувати цю проблему.
"Тому зараз переглядають і вносять у тому числі депутати зміни в закон про держбюджет на 2018 рік. Тому що є потреба у дофінансуванні. І ті джерела, які мали наповнюватися за рахунок приватизації, там зараз нуль", - сказав депутат АСПІ.
Причиною цього він вважає відсутність домовленості та прозорого процесу приватизації.
Економіст Сергій Фурса розповів АСПІ, що процес приватизації відверто саботувався три останніх роки. На його думку ухвалення відповідного закону є позитивним. Він вважає це зрушенням, принаймні в приватизації малих об’єктів, тому що тут менше місця для корупції
Але "велика" приватизація провалилася. Експерт вважає, що це відіб’ється на українській економіці. За словами економіста, це призведе до більшого дефіциту бюджету, а це у свою чергу змусить Україну влізати у ще більше зовнішні борги.
У такому випадку є варіант зовнішніх позик, щоби країна не скотилась в дефолт. Але без співробітництва з Міжнародним валютним Фондом Україна будь-яких інших зовнішніх позик не отримає. Це пов’язано з тим, що співробітництво з МВФ - своєрідний маячок для інвесторів, що Україна надійна і з нею можна мати справу. Та і сам транш від МВФ міг би трохи врятувати ситуацію. Проте питання траншу зараз перебуває в дуже підвішеному стані, в тому числі саме через те, що приватизація провалилася.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.