Удар нижче пояса: провальна приватизація Фонду держмайна круто вдарила по бюджету України
Дефіцит у державному бюджеті вже показує негативні наслідки. Хтось очікує захмарний курс долара, а хтось пророкує дефолт. Ситуація критична і країні терміново потрібні гроші. Але одне з ключових джерел наповнення бюджету - приватизація - вже продемонструвала повний провал.
Цьогоріч від продажу державних компаній очікували дуже багато, навіть ухвалили відповідний закон. Держава мала б позбутися збиткових маленьких підприємств і непогано заробити на великих.
У перелік "великої" приватизації включені 23 держпідприємства. Серед них - "Центренерго", Одеський припортовий завод, Сумихімпром, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, завод "Електроважмаш", "Укрспирт" та інші. До цього планувалася приватизація 26 об'єктів, однак уряд пізніше виключив з цього списку три.
Тож за 2018 рік Фонд держмайна планував заробити з продажу держкомпаній більш ніж 21,3 млрд гривень. Проте очікування аж занадто перевищили дійсність - за перше півріччя бюджет отримав від приватизації лише 49,9 млн гривень. Отже фактично вона вже провалилася, і очікуваного наповнення не сталося.
На цьому наголошував економічний експерт Фонду суспільної безпеки, аналітик Юрій Гаврилечко.
"За січень-червень 2018 року від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло всього-на-всього 49,9 млн гривень. Що свідчить як про кваліфікацію тих, хто продає під керівництвом Трубарова, так і про непрозорість самого процесу продажів. А ФДМУ розраховує в цьому році отримати від приватизації понад 22 млрд грн. Зрозуміло, що вирішальне значення має те, хто керує процесом приватизації. А керує ним виконуючий обов'язки голови ФДМУ пан Трубаров, що потрапив на цю посаду завдяки рішенню уряду, збігу обставин і лобізму", - писав Гаврилечко.
До кінця року залишилося три місяці, тож наздогнати план явно не вийде. Ще у травні 2018 року директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко повідомляв, що до кінця 2018-го всі заплановані для приватизації об'єкти точно не продадуть.
"Якщо навіть частина буде в поточному році продана через приватизацію, буде дуже добре. Приватизація не може бути така, що сьогодні її немає, а завтра "бах", і вона пішла велика, і принесла 17 чи 22 мільярди. Приватизація – це процес, коли інвестору треба демонструвати, що є серйозні наміри уряду, що вона має відбуватися", - розповідав тоді Рябченко.
Народний депутат Михайло Бондар також заявив, що приватизація провалилася. І унаслідок цього сталося недофінансування всієї бюджетної сфери. Тож уже зараз народні обранці мають вирішувати цю проблему.
"Тому зараз переглядають і вносять у тому числі депутати зміни в закон про держбюджет на 2018 рік. Тому що є потреба у дофінансуванні. І ті джерела, які мали наповнюватися за рахунок приватизації, там зараз нуль", - сказав депутат АСПІ.
Причиною цього він вважає відсутність домовленості та прозорого процесу приватизації.
Економіст Сергій Фурса розповів АСПІ, що процес приватизації відверто саботувався три останніх роки. На його думку ухвалення відповідного закону є позитивним. Він вважає це зрушенням, принаймні в приватизації малих об’єктів, тому що тут менше місця для корупції
Але "велика" приватизація провалилася. Експерт вважає, що це відіб’ється на українській економіці. За словами економіста, це призведе до більшого дефіциту бюджету, а це у свою чергу змусить Україну влізати у ще більше зовнішні борги.
У такому випадку є варіант зовнішніх позик, щоби країна не скотилась в дефолт. Але без співробітництва з Міжнародним валютним Фондом Україна будь-яких інших зовнішніх позик не отримає. Це пов’язано з тим, що співробітництво з МВФ - своєрідний маячок для інвесторів, що Україна надійна і з нею можна мати справу. Та і сам транш від МВФ міг би трохи врятувати ситуацію. Проте питання траншу зараз перебуває в дуже підвішеному стані, в тому числі саме через те, що приватизація провалилася.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Миколаївську область, де разом із командою ДПС та начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом зустрівся з понад 70 представниками місцевого бізнесу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін та в.о. директора Бюро економічної безпеки Сергій Перхун підписали тристоронній Меморандум про співпрацю.
ЕкономікаГолова ДПС України Руслан Кравченко вказує, що Державна податкова служба України продовжує вдосконалювати цифрові рішення для бізнесу, щоб забезпечити зручність, відповідність законодавчим нормам і широкий функціонал. У зв’язку з цим закликаємо всіх користувачів перейти на оновлену версію безоплатного програмного рішення – «ПРРО ДПС».
ЕкономікаГоловна Державної податкової служби Руслан Кравченко ініціював зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Основна мета – зменшити кількість блокувань, спростити процедуру реєстрації та підвищити ефективність автоматизованого моніторингу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко провів робочу зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду Енріко Аавом та Сюзан Бетс. Основною темою обговорення стали конкретні заходи щодо реалізації рекомендацій МВФ у межах технічної допомоги Департаменту з бюджетних питань.
ЕкономікаОчільник Державної податкової служби України Руслан Кравченко роз’яснив порядок подання останньої податкової декларації фізичними особами – підприємцями (ФОП), які перебували на єдиному податку (1–3 група) та припинили свою діяльність.
ЕкономікаФізичні особи – платники податків зобов’язані повідомляти податкові органи про зміну своїх персональних даних. Для цього необхідно подати заяву за формою № 5ДР разом із документами, що підтверджують ці зміни. Це потрібно зробити протягом місяця з дня виникнення нових обставин.
ЕкономікаДержавна податкова служба України розпочинає новий етап цифрової трансформації у співпраці з Податковим і митним департаментом Естонії (ETCB). Голова ДПС Руслан Кравченко та Генеральний директор ETCB Райго Уукківі підписали меморандум про взаємодію, що відкриває шлях до впровадження сучасних технологій у податковому адмініструванні.
ЕкономікаУ січні 2025 року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 9,3 млрд грн, що на 39,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Додатково бюджет отримав 2,6 млрд грн, а планові показники перевиконано на 128%.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Миколаївську область, де разом із командою ДПС та начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом зустрівся з понад 70 представниками місцевого бізнесу.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби Руслан Кравченко, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін та в.о. директора Бюро економічної безпеки Сергій Перхун підписали тристоронній Меморандум про співпрацю.
ЕкономікаГолова ДПС України Руслан Кравченко вказує, що Державна податкова служба України продовжує вдосконалювати цифрові рішення для бізнесу, щоб забезпечити зручність, відповідність законодавчим нормам і широкий функціонал. У зв’язку з цим закликаємо всіх користувачів перейти на оновлену версію безоплатного програмного рішення – «ПРРО ДПС».