Українців зможуть виселяти з домівок за борги: деталі законопроєкту від депутатів "Слуги народу"

В Україні вирішили вдосконалити механізми виконання судових рішень щодо стягнення боргів і в разі ухвалення відповідного закону у злісних неплатників можуть забрати за борги деяке майно. Журналіст ASPI news дізнався, що можуть забрати, а що, все ж таки, залишать боржникам.

За статистикою Мін’юсту, наприклад, у 2020 році загальна сума боргів, що підлягали виплаті за рішеннями судів та інших вповноважених інстанцій, перевищувала 290 мільярдів гривень. При цьому виконавцям за рік вдалося стягнути всього 20,7 мільярди.

Щоб якось виправити цю прикру обставину і підвищити якість виконання судових рішень, в Україні було впроваджено інститут приватних виконавців. Передбачалося, що вони будуть ефективнішими у виконанні своїх обов’язків. Процент успішно виконаних рішень у приватних виконавців більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник у державних. Він складає, за даними 2019 року, 5,8%, тоді як державні виконавці успішно справляються лише з 2,3% проваджень. У грошовому виразі ця різниця стає ще більш помітною. У 2019 році на одного приватного виконавця припадало в середньому 19,5 мільйони стягнутого боргу, тоді як на державного - всього 3,7 мільйони гривень.

Саме тому влада вирішила, що раз із виконанням рішень у нас все так погано, треба вдосконалити механізми. Для цього був розроблений законопроєкт "Про примусове виконання рішень", поданий рядом депутатів, що представляють фракцію "Слуга народу".

Цей законопроєкт унормовує діяльність як державних, так і приватних виконавців у сфері примусового вилучення майна боржників. Він містить величезну кількість норм, що стосуються тонкощів виконавчої роботи. Проте є сенс зосередитися на тих його положеннях, які найбільше турбують загал: що і як будуть забирати за борги. 

Законопроєкт вже ухвалений Верховною Радою у першому читанні і, судячи з того, що він набрав 274 депутатських голоси, проблем з його остаточним прийняттям не виникне. Згідно з положеннями документу, примусове стягнення може бути обернене практично на все майно боржника. Правда, здійснюючи його вилучення та реалізацією, виконавці зобов’язані дотримуватися певного порядку.

В першу чергу вони конфіскуватимуть гроші і цінності: кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів.

Після того, як все це у боржника забране, але все рівно не вистачає на погашення боргу, настає черга іншого рухомого майна, крім деяких винятків. І, нарешті, в третю чергу стягнення звертається на нерухоме майно боржника. Тут також існує певна послідовність дій. Якщо боржникові належить декілька об’єктів нерухомості, то виконавець спочатку повинен реалізувати земельні ділянки, на яких немає житлових приміщень, потім нежитлові споруди, а вже наостанок відібрати в нього житло.

Цей порядок має єдиний виняток: якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року (на даний момент це 60 тисяч гривень), то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється. В цьому випадку виконавець повинен вжити заходів для того, щоб стягнути борг "за рахунок іншого майна боржника".

Якщо ж після вилучення всього іншого майна, залишок боргу все ж таки перевищуватиме 60 тисяч гривень, виконавець отримає повне право виставити боржника на вулицю. Отже після остаточного прийняття закону з’явиться реальна можливість позбавити житла тих громадян, які виробили у себе звичку роками не платити за комунальні послуги і накопичили великі суми боргів.  

ASPI news інформувало, що наразі 4,6 мільйона українців, або кожен десятий громадянин, не має можливості оплатити комунальні послуги без субсидії. Також ми писали про те, як здорожчає комуналка до кінця 2021 року. Причому, зростання тарифів Кабмін прогнозує аж до 2024 року.