Українські компанії змусять подавати фінансову звітність у формі відкритих даних задля асоціації з ЄС, – Федоров

Уряд 3 березня ухвалив постанову для розвитку сфери відкритих даних в Україні. Що планує Мінцифра, які нові правила чекають на українські компанії та чого чекати звичайним громадянам, дізнавався журналіст агентства ASPI news.

ASPI news вже писало, що ціль Мінцифри – щоб за три роки Україна увійшла у топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. Постанова №835 наближає Міністерство цифрової трансформації до цієї мети. Про це під час онлайн-брифінгу заявив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Нова редакція постанови №835 розширює перелік обов’язкових до публікації наборів до понад 100. Серед пріоритетних – дані щодо будівельної діяльності, дані земельного кадастру та заборгованості щодо ЄСВ. Це також дані фінансової звітності, відомості державного земельного кадастру, дані про кількісний склад вакцин від COVID-19, інформація про кількість вільних ліжко-місць у лікарнях із запасами кисню тощо.

Ключовим завданням постанови є публікація фінансової звітності у формі відкритих даних, що є вимогою Плану виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Публікація даних фінансової звітності підприємств у форматі відкритих даних – це крок до побудови прозорої економіки держави.

"Технології дозволяють боротися з корупцією. Сьогодні був ухвалений історичний документ. Він відкриває нові набори даних, які мають високий антикорупційний, соціальний та економічний ефект. Це впливатиме на прозорість процесів в Україні. Журналісти та громадськість зможуть використовувати відкриту інформацію, щоб знаходити корупційні ризики й контролювати державні та комунальні органи влади. А Мінцифри зробить все, щоб якість цих даних була на максимальному рівні", – повідомив Михайло Федоров.

Також у Мінцифри зазначили, що сфера відкритих даних – важливий компонент цифрової трансформації держави. Це крок до подолання корупції, підвищення прозорості та підзвітності органів влади. Завдання Мінцифри – контролювати реалізацію постанови. Завдяки цьому рішенню кожен громадянин України зможе ознайомитись з реальним фінансовим станом всіх компаній та розмірами сплат податків у бюджет України.

Згідно з постановою, відкритими, серед іншого, повинні стати наступні дані:

• Фінансова звітність суб'єктів господарювання державного і комунального сектору економіки;
• Річні зведені фінансові показники виконання планів підприємств державного та комунального сектора економіки;
• Інформація про зареєстровані транспортні засоби (включаючи VIN номера);
• Відомості земельного кадастру;
• Інформація з Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
• Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств.

Зазначимо, найближчим часом Мінцифри анонсують портал "Дія.Відкриті дані". На платформі можна буде пройти навчання як онлайн, так і офлайн – проводитимуть серію практичних тренінгів для різних аудиторій.

Сервісами на основі відкритих даних зараз користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців. Зокрема, вже сьогодні за допомогою платформи "Є ЛІКИ" можна перевірити наявність медикаментів, які можуть отримати пацієнти безкоштовно в конкретному регіоні та конкретній лікарні.

У грудні 2019 року відкрили дані реєстру ДАБІ, а в червні 2020 Мінцифри запустила новий Реєстр будівельної галузі. На основі цих даних створили сервіси Urbandata та чатбот Dabibot, завдяки яким будь-хто може перевірити дозволи на будівництво. А інвестори можуть уникнути вкладень у ризикові об’єкти нерухомості, скориставшись сервісами Monitor.Estate, Bild.

В Мінцифрі зазначають, що відкриті дані зможуть допомогти бізнесу цифровізуватися, убезпечувати себе від рейдерських атак та шахрайства. У міністерстві переконані, що завдяки IT-інструментам реально подолати корупцію.

Раніше ASPI news писало, що всі Центри надання адмінпослуг в Україні реформують до закінчення каденції Зеленського. Також повідомлялося, що міністр Федоров похвалився експериментом з відкриттям ФОПа.