В одній сорочці п'ятирічку ходити не можна: що повинен включати прожитковий мінімум українця в 2021 році, - експерт
Фракція "Слуга народу" підготувала проєкти законів, які кардинально змінять формування прожиткового мінімуму. Зокрема, депутати запропонували "прив'язати" прожитковий до середньої зарплати.
Наразі середня зарплата українця становить приблизно 11 тисяч гривень. За пропозиціями нардепів, після ухвалення законопроєкту прожитковий мінімум (ПМ) повинен складати не менше 40% середньої зарплати, а потім – щорічно рости на 1 відсоток до тих пір, поки не досягне 50% зарплати. Відповідно до заявлених цифр, ПМ вже зараз повинен становити 4 400 гривень. Однак багато українців у місяць отримують набагато менше, в тому числі пенсіонери – в середньому 4 200 гривень, таких людей в Україні, за даними ООН – 27%. Експерти і політологи впевнені, що підвищення ПМ до зменшення кількості бідних не призведе, і дієвий результат може дати тільки кардинальне підвищення мінімальної зарплати, що дозволить вивести їхню частину з "тіні", за рахунок чого зростуть надходження до держбюджету.
Втім, депутати заявили, що Кабмін, всупереч рекомендаціям Ради, не заклав до законопроєкту про бюджет підвищення ПМ. Швидше за все, рішення фракції монобільшості та обіцянку Зеленського відтермінують ще на один рік, впевнений нардеп від "Батьківщини" Михайло Цимбалюк. Чи будуть члени Комітету з питань соцполітики і захисту прав ветеранів голосувати за такий бюджет? До чого прив'яжуть прожитковий мінімум? Як зміниться ситуація? Як порахують неоподатковуваний мінімум? На ці питання відповів в ексклюзивному коментарі ASPI news експерт "Української фабрики думки" Юрій Гаврилечко.
"Мені складно щось говорити про фракцію "Слуга народу", тому що я не дуже уявляю, хто з них може щось порахувати, оскільки фахівців у соціальній політиці у фракції рівно стільки, скільки діамантів у лобі у людини, тобто нуль. А ось щодо того, що треба було б зробити, давайте поговоримо.
Як мінімум, прожитковий мінімум є сенс переглянути методологічно. На сьогодні ПМ передбачає, що людина якимось дивним чином отримала житло даром і так само його утримує, а ПМ вона витрачає виключно на їжу, купує "суперякісні" речі, "шалено дешеву" техніку, яка, по ідеї, повинна служити десятиліття. При цьому людина не повинна нічим хворіти, оскільки кількість закладених коштів на ліки при прожитковому мінімумі дозволяє скористатися хіба що аспірином раз на місяць.
Перегляд ПМ повинен бути не в грошах, а за методикою. Крім їжі, яка досить непогано прописана в діючих нормативах, ми повинні мати можливість одягнутися, помитися, доїхати до роботи (при нинішньому ПМ і наших умовах це вже неможливо), мати можливість придбати житло протягом 30 років (тобто закласти в ПМ вартість 30-річної іпотеки), туди мають увійти витрати на комуналку, закладені ресурси на освіту для дітей до 18 років, додаткове харчування, щеплення. У працездатному віці у цей самий прожитковий мінімум бажано закласти в обов'язковому порядку кошти на 24 дні відпочинку, рекреацію, оскільки людина не може працювати цілий рік. Коли людина втрачає працездатність, в її ПМ має бути закладено більше коштів на ліки та медичні послуги.
Завдання це не на один день, місяць і не для однієї людини. Спочатку потрібно визначитися, що має увійти в прожитковий мінімум в обов'язковому варіанті, потім прораховувати у відсотках, і тільки після цього підсумувати в грошах. Найчастіше наш уряд йде зворотним шляхом – спочатку встановлюють певну суму, в яку хочуть вкластися, а потім починають бити на категорії. В результаті ми отримуємо те, на що, звичайно, неможливо прожити. Я думаю, за найобережнішого носіння чого б то не було, у вас навряд чи вийде в одних і тих самих літніх туфлях відбігати шість сезонів. Так само, як і дитина до 2 років не може жити в одному комбінезоні, вона просто з нього виросте. ПМ повинен враховувати об'єктивну реальність. Якщо підходити до питання по-людськи, кошти на одяг для дітей потрібно закладати в більшому обсязі, ніж для дорослих. Почати потрібно з цього, як мінімум.
І тільки потім можна переходити до наступної стадії розрахунку ПМ, після чого можна буде враховувати не тільки вартість елементарного виживання, а й відтворення, і розвитку. Пояснюю, в чому різниця. Виживання – це те, що необхідно для життя (споживчий кошик). Відтворення – це те, що необхідно для реалізації робочої сили. І розвиток, коли є гроші на другу освіту, на підвищення кваліфікації і т.д. А сьогодні прожитковий мінімум навіть не покриває функцію виживання.
І уряд, і президент, на мій погляд, зробили логічні кроки, коли заклали в бюджет збільшення мінімальної заробітної плати. Вже з 1 січня 2021 року на нас чекають 6 тисяч гривень, і з 1 липня – 6,5 тисячі. Це – здоровий крок на шляху до зростання добробуту.
У Мінсоцполітики роблять розрахунки щодо ПМ на 2021 рік – 5 тисяч гривень при фактичних цінах (їжа, одяг, транспорт), але ж ми з вами розуміємо, що і 5 тисяч не сума, на яку можна вижити. Не сперечаюся, це краще, ніж 2 тисячі, але все ж недостатньо. Потрібно міняти базовий підхід, відмовитися від ідеологічних міфів, що людині є де жити, і чим платити комуналку".
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.