Від штрафів до виселення: в Мін'юсті України повідомили про відповідальність за комунальні борги в період карантину
В Міністерстві юстиції нагадали українцям про наслідки несплати комунального боргу. Що може чекати на "комунальних боржників", дізнавалося агентство ASPI news.
Нагадаємо, глава профільного комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєструвала у парламенті проєкт постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. З 17 листопада документ був в роботі в профільному комітеті, який його і схвалив.
Законопроєкт №3613 подали в Раду ще в червні 2021 року, а у вересні він був включений до порядку денного. З огляду на широкий громадський резонанс, багато депутатів відкрито заявили, що не голосуватимуть за цей проєкт.
Наразі за несплату за користування комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у вигляді: стягнення пені, припинення надання комунальних послуг, виселення з житла і звернення стягнення на нерухомість. Відповідне роз'яснення опубліковано на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
У разі несвоєчасного внесення комунальних платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище ніж 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги і житлові субсидії і/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним способом.
Постачальник комунальних послуг має право зупинити їх надання в разі несплати або оплати в неповному обсязі, крім випадків, коли якість і/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору. Це передбачено законом "Про житлово-комунальні послуги".
Так, якщо споживач не здійснив оплату за спожитий газ протягом 10 днів після настання терміну оплати, то постачальник має право вимагати від боржника (способом письмового повідомлення) самостійного припинення споживання газу і допуску представника постачальника для пломбування запірних пристроїв. Якщо ж через 3 дні з моменту отримання такого повідомлення споживач не оплатив борг або самостійно не припинив споживання газу, то постачальник послуг має право припинити газопостачання.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів із рахунків) і примусовій реалізації. Але цьому передує звернення постачальника комунальних послуг у суд із позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки сам по собі факт заборгованості не є підставою для виселення.
Стягнення проводиться насамперед за рахунок грошових коштів боржника в національній та іноземній валютах, інших цінностей, зокрема коштів у банках та інших фінустановах. Якщо ж грошей та інших цінностей немає, стягнення невідкладно накладається на належне боржникові інше майно. Всі ці дії зі стягнення здійснюються виконавчою службою.
Однак якщо сума комунального боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати, то накладення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване житло, не здійснюється. В такому випадку виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Необхідно зазначити, що зараз законодавством накладено тимчасову заборону на застосування до боржників усіх перерахованих вище заходів. Зокрема, відповідно до закону від 17.03.2021 №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), і протягом 30 днів із дня його скасування забороняється, зокрема:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх оплати або оплати в повному обсязі;
- примусове виселення з житла та примусове стягнення житла під час виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
- примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із житлових приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Раніше ASPI news писало, що у 2020 році було відкрито 342 232 проваджень щодо українців, які не сплатили комунальні послуги, ця цифра у двічі більша за дані 2019 року. Також повідомлялося, що юрист прокоментував, як не втратити квартиру через борги за комуналку.
Бюро економічної безпеки України та Нафтогазова Асоціація України узгодили спільні дії, спрямовані на протидію незаконному обігу паливно-мастильних матеріалів та детінізацію паливного ринку.
Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% у доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду, яка стосувалася поточної ситуації в Харкові, Чернігові, Запоріжжі та в Сумській області внаслідок російських атак. Про це глава держави повідомив у Telegram.
Пропозиція Дональда Трампа запровадити режим вільної безмитної торгівлі між Україною та США ставить під загрозу плани Києва щодо членства в Європейському Союзі.
Президент Володимир Зеленський заслухав багато звітів. Зокрема, доповідали премʼєр-міністр Юлія Свириденко, представники Кабміну та ОП по ситуації в регіонах.
На зустрічі Володимира Путіна із спецпосланцем американського президента Стівом Віткоффом обговорювалася суть плану Трампа, а не конкретні пропозиції. Про це сказав помічника Путіна Юрій Ушаков за підсумками зустрічі.
Шухнін Антон Сергійович — відомий український бізнесмен, меценат, кандидат юридичних наук. Торговельна марка DOMINO, якою володіє Шухнін понад 15 років — це один із найбільш успішних кейсів у сфері преміального одягу та аксесуарів.
Власник мережі магазинів «Доміно» Антон Шухнін прокоментував онлайн-лекцію в.о. Голови Державної податкової служби України Лесі Карнаух, яку вона прочитала для слухачів Нью-Йоркського університету.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
Бюро економічної безпеки України та Нафтогазова Асоціація України узгодили спільні дії, спрямовані на протидію незаконному обігу паливно-мастильних матеріалів та детінізацію паливного ринку.
Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% у доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду, яка стосувалася поточної ситуації в Харкові, Чернігові, Запоріжжі та в Сумській області внаслідок російських атак. Про це глава держави повідомив у Telegram.
Пропозиція Дональда Трампа запровадити режим вільної безмитної торгівлі між Україною та США ставить під загрозу плани Києва щодо членства в Європейському Союзі.