Від штрафів до виселення: в Мін'юсті України повідомили про відповідальність за комунальні борги в період карантину

В Міністерстві юстиції нагадали українцям про наслідки несплати комунального боргу. Що може чекати на "комунальних боржників", дізнавалося агентство ASPI news.
Нагадаємо, глава профільного комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєструвала у парламенті проєкт постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. З 17 листопада документ був в роботі в профільному комітеті, який його і схвалив.
Законопроєкт №3613 подали в Раду ще в червні 2021 року, а у вересні він був включений до порядку денного. З огляду на широкий громадський резонанс, багато депутатів відкрито заявили, що не голосуватимуть за цей проєкт.
Наразі за несплату за користування комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у вигляді: стягнення пені, припинення надання комунальних послуг, виселення з житла і звернення стягнення на нерухомість. Відповідне роз'яснення опубліковано на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
У разі несвоєчасного внесення комунальних платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище ніж 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги і житлові субсидії і/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним способом.
Постачальник комунальних послуг має право зупинити їх надання в разі несплати або оплати в неповному обсязі, крім випадків, коли якість і/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору. Це передбачено законом "Про житлово-комунальні послуги".
Так, якщо споживач не здійснив оплату за спожитий газ протягом 10 днів після настання терміну оплати, то постачальник має право вимагати від боржника (способом письмового повідомлення) самостійного припинення споживання газу і допуску представника постачальника для пломбування запірних пристроїв. Якщо ж через 3 дні з моменту отримання такого повідомлення споживач не оплатив борг або самостійно не припинив споживання газу, то постачальник послуг має право припинити газопостачання.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів із рахунків) і примусовій реалізації. Але цьому передує звернення постачальника комунальних послуг у суд із позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки сам по собі факт заборгованості не є підставою для виселення.
Стягнення проводиться насамперед за рахунок грошових коштів боржника в національній та іноземній валютах, інших цінностей, зокрема коштів у банках та інших фінустановах. Якщо ж грошей та інших цінностей немає, стягнення невідкладно накладається на належне боржникові інше майно. Всі ці дії зі стягнення здійснюються виконавчою службою.
Однак якщо сума комунального боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати, то накладення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване житло, не здійснюється. В такому випадку виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Необхідно зазначити, що зараз законодавством накладено тимчасову заборону на застосування до боржників усіх перерахованих вище заходів. Зокрема, відповідно до закону від 17.03.2021 №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), і протягом 30 днів із дня його скасування забороняється, зокрема:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх оплати або оплати в повному обсязі;
- примусове виселення з житла та примусове стягнення житла під час виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
- примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із житлових приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Раніше ASPI news писало, що у 2020 році було відкрито 342 232 проваджень щодо українців, які не сплатили комунальні послуги, ця цифра у двічі більша за дані 2019 року. Також повідомлялося, що юрист прокоментував, як не втратити квартиру через борги за комуналку.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Про податкове навантаження, умови ведення бізнесу та підтримку військових говорили сьогодні на зустрічі Голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка з представниками понад 60 підприємств та бізнес-асоціацій Івано-Франківщини. До обговорення також долучився народний депутат Марʼян Заблоцький.
У Бюро економічної безпеки України відбулася робоча зустріч за участі заступника директора БЕБ Андрія Пащука, керівника детективів Олександра Ткачука та народного депутата України Володимира Цабаля, який обіймає посаду заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування порушень, пов’язаних із неповерненням валютної виручки до України.
За підсумками першого кварталу 2025 року найбільшу частку податкових надходжень до зведеного бюджету України забезпечили підприємства сфери торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.