Захист вітчизняного виробника чи корупційна годівничка: експерти обговорюють законопроєкт про локалізацію

Фахівці із закупівель, представники машинобудівних підприємств та економічні експерти розійшлися в думках щодо законопроєкту, який вже встиг отримати неофіційну назву "про локалізацію". На думку одних, він він може витягти з кризи вітчизняне машинобудування, інші називають проєкт корупційним.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 3739, який має забезпечити перевагу вітчизняним виробникам у низці галузей при проведенні тендерних закупівель. Про це повідомив днями у Facebook депутат від "Слуги народу" Дмитро Кисилевський.

За словами Кисилевського, написали законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" депутати Дмитро Наталуха, Роксолана Підласа та ще 35 співавторів. На їхню думку, підняти вітчизняну економіку може захист інтересів вітчизняного виробника, зокрема при проведенні тендерів.

Влада не має можливості "залити грошима" економіку, однак може вимагати, щоб товари, які закуповує держава, були повністю або частково вироблені в Україні. "Хочеш отримати контракт - розмісти або локалізуй виробництво в Україні", - пояснив Кисилевський у своєму пості.

Законопроєкт пропонує зробити обов'язковою умовою публічних закупівель для певних груп продукції машинобудування локалізацію їх виробництва. Йдеться про залізничний транспорт, міський пасажирський, комунальну техніку і спецтехніку, а також енергетичне машинобудування. 

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори зазначають: його метою є "модернізація та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць". Як пояснюють автори документу, до участі в тендерах на деякі групи продукції машинобудування мають допускатися предмети закупівлі лише за умови, якщо "ступінь локалізації їх виробництва в Україні перевищує або дорівнює відповідному ступеню локалізації їх виробництва в Україні".

При цьому ступінь локалізації в кожному випадку має визначати центральний орган виконавчої влади, що "забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель". Вимогу локалізації автори законопроєкту закладають на рівні 25-40%, а саму вимогу пропонують запровадити на 10 років.

Користувачі соцмережі цей законопроєкт оцінили неоднозначно. Виробники згаданої техніки - з ентузіазмом, тому що у разі його ухвалення їхня продукція матиме перевагу перед дешевшими китайськими, польськими чи іншими зарубіжними аналогами.

Експерт неурядової організації CMD-Ukraine (спільноти галузевих фахівців і науковців, які прагнуть сприяти модернізації економіки України) Ігор Гужва, один із авторів, заявив у власному пості у Facebook, що "не всі держави світу досягли успіху виключно завдяки протекціонізму, але мало які обійшлися без нього", а також що локалізація, яка є, по суті, "фактичне освоєння національним виробниками певної кількості стадій випуску кінцевого іноземного продукту (аж до повного циклу)", завжди дає "надзвичайний поштовх економічному розвитку в країні і сприяє її індустріалізації". Не дивно, що серед прихильників законопроєкту - Торгово-промислова палата України, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України.



Олексій Мовчан, нардеп від "Слуги народу", заявив, що тендери не враховують подальші витрати покупця на обслуговування і ремонт придбаної техніки. Так, вітчизняні вагони метро хай і коштують трохи дорожче, ніж китайські, однак витрати на їх утримання - у 6-8 разів менші, а термін служби може сягати 40 років. Тож, на думку Мовчана, протекціонізм має економічну вигоду у довгостроковому сенсі.

Протилежної точки зору тримається Андрій Рубан, колишній чиновник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Він заявив, що законопроєкт "корупційний", і його результатом стане просто здорожчання закупівель. "Будемо закуповувати наше гіршої якості дорожче на 30%", - додав він.

Колишній директор тендерного департаменту у Міноборони, а пізніше - головний фахівець із закупівель в Укргазвидобуванні Неля Стельмах застерегла, що ідея непогана, але потребує довгих років для упровадження. Інші користувачі у жорстких висловлюваннях заявили, що у законі проглядається лазівка для корупції та збагачення локальних "олігархів і бариг".


Колишній керівник "Прозорро", а нині - голова тендерного підрозділу "Укрпошти" Олександр Наход заявив у коментарі до поста Кисилевського, що "більш корупційну ініціативу складно вигадати", зважаючи на пропоновану Мінекономіки методику визначення рівня локалізації, а також порушив тему якості вітчизняної техніки, яка далеко не завжди "на рівні".


Директор з питань GR та відносин з акціонерами "Нафтогазу" Олена Осмоловська заявила, що некоректно порівнювати Україну зі США та ЄС у сфері держзакупівель. У згаданих країнах набагато менше державних підприємств, для яких потрібно проводити тендери і які самі беруть у них участь, - зауважила вона.

Раніше ASPI news повідомляло, що у Києві скасували закупівлю без тендеру 400 відеокамер з функціями дистанційного вимірювання температури і розпізнавання обличчя. Також повідомлялося, чому Китай наприкінці лютого придбав в України 1,2 мільйона тонн кукурудзи.