Катя Чілі та кияни вийшли на захист історичної знахідки на Поштовій площі

«Це не має бути знищене. Однозначно. Однозначно це має бути збережене».

Такі слова ще у 2015 року сказав Голова КМДА Віталій Кличко, перебуваючи на місці унікальної знахідки, яку випадково знайшли будівельники на Поштовій площі.

Коли про знахідку стало відомо вченим, археологи на глибині 7 метрів виявили частину вулиці стародавнього Києва, зокрема фрагменти будівель, зруби та старі частоколи. Артефакти збереглися в напрочуд гарному стані.

Археологи кажуть, знахідка датується приблизно XI століттям. На той час у Києві, після смерті князя Володимира Великого у 1015 році, правив його син Ярослав Мудрий та його нащадки.

Такі артефакти можуть змінити уявлення про тогочасний Київ, бо науковці завжди вважали, що місто закінчувалося в районі вулиці Боричів узвіз, тож знайти рештки міста в районі Поштової площі ніяк не сподівалися.

Проте, на сьогоднішній день, унікальний об’єкт під загрозою знищення, бо фінансування розкопок практично припинилося, а будівельна компанія намагається обійти закон про історичні пам’ятки і залити бетоном місце розкопок.

Варто зауважити, що історичні споруди були знайдені на місці запланованого до побудови торгівельного центру. За українським законодавством, якщо історична пам’ятка знайдена на місці будівництва, саме забудовник має фінансувати проведення розкопок.

Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України, кандидат історичних наук Михайло Сагайдак повідомив, що замовник будівництва – комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва».

Проте ціла низка підрядників, які реально причетні до будівництва робить встановлення кінцевого замовника досить проблематичною.

 «У цьому багатоголоссі політику веде не стільки наш замовник, з яким ми офіційно підписали договір на розкопки, скільки та сторона, яка юридично ніяк iз нами не пов’язана, тобто інвестор цього будівництва. Постійно відбувається диригування збоку. У нашого замовника на рахунку не опиняється грошей, а він нам заявляє, що основним джерелом його виконання перед нами обов’язків є інвестор». 

Ще на етапі виявлення унікальної знахідки, відбулося виїзне засідання Комітету ВР з питань духовності, на чолі з Миколою Княжицьким.

На цьому засіданні Комітет з’ясував, що створення музею не буде забезпечене, якщо не знайдуть вигодонабувача цього будівництва.

Тоді навіть зверталися до МВС, щоб з’ясувати, хто є замовником будівництва — місто чи окремі громадяни. Згодом почалися затримки з фінансуванням розкопок.  

Зведення ж торгівельного центру на Поштовій площі не зупиняється ані на мить — навпаки, темпи  пришвидшили. Нині фактично на голову археологам будівельники хочуть встановити бетонну плиту, яка має бути підлогою першого поверху.

Науковці обурені, проте зробити щось на практиці не можуть, окрім заяв до керівництва міста про ризики втрати історичної пам’ятки.

Не так давно у будівельників на руках з’явився новий проект будівництва, на який також чекали в Центрі археології України. В цьому документі мала бути інформація про реальну площу, яку керівництво міста виділило під музей.

Як з’ясувалося, під музей виділили площу без урахування реального розташування знахідок. А приміщення музею  матиме аж 100 квадратних метрів. Порівняйте — площа для торгового центру майже 6 тис. кв. метрів.

Тобто кафе і магазини розкошуватимуть на 6 тисячах квадратів, а музей на 100 квадратах.

Це означає, що лишиться кілька експонатів, які поставлять за скло, підпишуть, але кому з відвідувачів і, головне, що може розповісти колода за склом? 

Тоді в Інституті археології написали Експертний висновок, у якому науковці вимагають тимчасово припинити будівництво і переузгодити весь проект згідно з чинним законодавством пам’яток охорони. 

Зокрема, планують замовити в проекті окреме завдання на музей — має бути передбачена достатня площа власне на сам музей, а також на всі необхідні для нього приміщення.

Бо ж археологи виявили цілу садибу, площа якої десь до 1 тисячі квадратів. 

Музей такого типу мусить мати всю необхідну інфраструктуру, що дозволить  популяризувати заклад, проводити різноманітні заходи, наприклад, прес-конференції.

Тобто на шальках терезів — новий торговий центр і унікальний музей, що в майбутньому може стати однією з візиток міста.

І найголовніше те, що в експертному висновку Інституту археології сказано, що будівельні роботи потрібно проводити в законному руслі, бо вони порушують чинне українське законодавство з охорони пам’яток історії та культури. 

За архітектурними правилами, якщо у проекті змінюється 5% обставин, проект мусить бути затверджений наново. 

Цікаво, що цій унікальній знахідці на Поштовій площі надали статус пам’ятки місцевого значення, хоча логічно було б оголосити її пам’яткою національного значення.

А іноземці знають ціну таким культурним об’єктам. Як розповів Михайло Сагайдак, унікальною знахідкою вже цікавилися німці та шведи, а за співпраці з закордонними фахівцями можна було б справді мати один із найкращих музеїв у Європі.

У столичній адміністрації кажуть, що тримають під контролем ситуацію з археологічними розкопками на Поштовій площі та передбачили необхідне фінансування з міського бю­джету.

За словами заступника голови КМДА Ганни Старостенко, 2017 року в бюджеті Києва закладено близько 27 мільйонів гривень на проведення наукового дослідження, консервації і музеєфікації археологічних знахідок на Поштовій площі.

«Договір на виконання цих робіт було укладено наприкінці минулого року. До кінця 2017 року ми очікуємо від археологів та реставраторів на розробку конкретних методик із консервації та концепцію музеєфікації знахідок середньовічного Києва часів ХІ-ХІІ століття згідно з затвердженим графіком робіт», — сказала Ганна Старостенко.

Натомість директор департаменту культури КМДА Діана Попова ситуацію, що склалася довкола Поштової площі пояснила так: «Інвестор заборгував майже 300 тисяч гривень.

Та він готовий їх погасити і продовжити фінансування розкопок, щойно отримає від археологів звіт про виконану роботу».

Тож навіть думки чиновників iз КМДА щодо ситуації на Поштовій площі розділилися. Хай там як, а поки вирішують, хто, що і кому заборгував, унікальні артефакти києворуської доби гниють, бо ж будівельний майданчик — не те місце, де вони можуть зберігатися.

А столиця України може зазнати чергової втрати, потроху перетворюючись на місто торговельних центрів і загублених пам’яток. 

Підтримати активістів, які намагаються зберегти українську історію, вирішила відома українська співачка Катя Чілі зі своїм гуртом. Вони влаштували творчий перфоманс на вході до місця розкопок. Мета акції – привернути увагу керівництва міста до того невігластва, яке відбувається з історичною спадщиною всіх українців.

(Катя Чілі, перед початком)