"Засвіти свічку": у Києві до Дня пам’яті жертв голодоморів відбудеться низка жалобних заходів
Сьогодні, 20 листопада, стало відомо, що до Дня пам’яті жертв голодоморів у Києві відбудуться жалобні заходи, поминальні панахиди, реквієми та традиційна акція "Засвіти свічку".
До Дня пам’яті жертв голодоморів 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років, який відзначають щороку в четверту суботу листопада, у столиці відбудуться жалобні заходи, поминальні панахиди, реквієми, тематичні виставки та традиційна акція "Засвіти свічку".
Влада Києва затвердила відповідний план заходів.
23 листопада проведуть жалобні заходи на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3) за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства, іноземних гостей.
Цього дня о 16:00 буде оголошено хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв голодоморів, а також проведено загальноукраїнську акцію "Засвіти свічку". У цей час кожен охочий може долучитися до вшанування загиблих співвітчизників та встановити свічку на підвіконні.
Цієї суботи на території Києва приспустять Державний Прапор України. Також обмежать проведення заходів розважального змісту та внесуть зміни до програм комунальних засобів масової інформації.
23 листопада у храмах проводитимуть поминальні панахиди за загиблими внаслідок голодоморів в Україні.
22 листопада організують зустріч-реквієм "Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця" у Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей Києва. Цього ж дня відбудуться лекції та перегляд документального фільму в Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця".
До 30 листопада триватиме виставка-реквієм "Не згасне в серці пам’яті свіча" у Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці "Молода гвардія".
До 29 листопада у Державному архіві м. Києва відбуватиметься виставка архівних документів "До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".
У листопаді організують покази документально-хронікальних фільмів: української драми режисера Олеся Янчука "Голод-33" (1991) за мотивами повісті Василя Барки "Жовтий князь" та документальної стрічки режисерки, письменниці та журналістки Ганни Гін "Жорна" (2008) у комунальних кінотеатрах мережі КП "Київкінофільм".
У закладах освіти міста Києва протягом листопада триватимуть тематичні уроки, виховні години, лекції, наукові проекти, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки. Для школярів організують екскурсії до Національного музею "Меморіал жертв голодоморів".
Довідково.
Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року "Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього" та Закону України "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року.
Всесоюзна комуністична парія (більшовиків) та уряд СРСР у 1932-1933 роках організували штучний голод на території Української РСР та Кубані. Щоб унеможливити супротив українців становленню й утвердженню комуністичного тоталітарного режиму, восени 1932 року комуністи розпочали спеціальну каральну операцію – масовий штучний голод. Унаслідок умисного утворення умов, несумісних із життям, за кілька місяців у 1932-1933 роках в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв.
Традиційно, в четверту суботу листопада, о 16:00, пам’ять про понад 7 мільйонів українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" у Києві. Традицію запалювати свічки у вікні своїх будинків, так звану акцію "Свічка у вікні", запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс.
Українська співачка Leléka, яка представляла країну на цьогорічному Євробаченні у Відні, повернулася додому й розповіла про свої відчуття після виступу. Вона зізналася, що участь у конкурсі стала для неї не лише музичним викликом, а й емоційним випробуванням, адже кожна хвилина на сцені була пронизана відповідальністю перед Україною.
Вікторія Лелека після фіналу Євробачення-2026 заявила, що Україна прозвучала гідно й достойно, увійшла до топ-10 конкурсу та показала світові бандуру як символ національної культури. Співачка підкреслила, що її виступ був щирим і максимально відданим, а завершила його словами «Слава Україні!» та жестом тризуба.
Співачка закликала глядачів не зосереджуватися лише на технічних деталях, а відчути містичну силу музики.
У день фіналу «Євробачення-2026» українські шанси різко знизилися. Якщо після національного відбору букмекери пророкували нашій країні 5-те місце, то тепер гурт Leléka з піснею Ridnym опинився лише на 13-й позиції.
У суботу, 16 травня, у Відні відбудеться фінал «Євробачення-2026», де 25 країн зійдуться у музичному двобої. Україну представить гурт Leléka з піснею Ridnym, і вони виступлять під сьомим номером — символічно так само, як торік гурт Ziferblat.
Вікторія Лелека зізналася, що перебування у психіатричній лікарні стало переломним моментом у її житті. Співачка наголосила, що цей досвід був болючим, але саме він дав їй сили відновитися, переосмислити власний шлях і вийти на міжнародну сцену як представниця України на “Євробаченні-2026”.
Вікторія Лелека розповіла, що підготовка до “Євробачення-2026” виявилася значно дорожчою, ніж очікувалось, і коштувала близько $290 тисяч. Співачка наголосила, що більша частина витрат уже закрита завдяки спонсорам та меценатам, які підтримали її команду, розуміючи важливість культурного іміджу України на міжнародній арені.
Переможниця Євробачення-2004 Руслана емоційно звернулася до нової учасниці від України, наголосивши, що її сила — у щирості та автентичності. Вона закликала артистку не боятися конкуренції й показати Європі справжній український дух.
Після дебютної репетиції у Відні гурт LELÉKA, який представляє Україну на Євробаченні-2026, опинився на нижчих рядках букмекерських прогнозів.
Руслана знову повернулася у центр уваги Євробачення: легендарна переможниця 2004 року емоційно висловилася про український гурт Lelèka, який цьогоріч представляє країну на конкурсі. Вона назвала їхню музику “живою енергією України” та закликала слухачів відчути справжній дух народу крізь їхній виступ.
Українська співачка Leléka, яка представляла країну на цьогорічному Євробаченні у Відні, повернулася додому й розповіла про свої відчуття після виступу. Вона зізналася, що участь у конкурсі стала для неї не лише музичним викликом, а й емоційним випробуванням, адже кожна хвилина на сцені була пронизана відповідальністю перед Україною.
Вікторія Лелека після фіналу Євробачення-2026 заявила, що Україна прозвучала гідно й достойно, увійшла до топ-10 конкурсу та показала світові бандуру як символ національної культури. Співачка підкреслила, що її виступ був щирим і максимально відданим, а завершила його словами «Слава Україні!» та жестом тризуба.
Співачка закликала глядачів не зосереджуватися лише на технічних деталях, а відчути містичну силу музики.
У день фіналу «Євробачення-2026» українські шанси різко знизилися. Якщо після національного відбору букмекери пророкували нашій країні 5-те місце, то тепер гурт Leléka з піснею Ridnym опинився лише на 13-й позиції.