40 мільярдів по ленд-лізу не збільшать зовнішній борг України – посол США Квін
Україні не потрібно буде повертати усе, що вона отримає за механізмом ленд-лізу. Про це запевнила Кристіна Квін.
Для України постачання американської зброї за ленд-лізом не призведе до появи величезного боргу перед США. Цей механізм лиш прискорить постачання. Про це повідомила тимчасовий повірений у справах США Кристіна Квін в інтерв'ю для «Європейської правди».
"Ленд-ліз – це механізм, який дозволяє президенту зробити постачання зброї швидшим. Всупереч назві, аж ніяк не йдеться про те, що Україна має повернути все, що отримає за цим механізмом", – сказала Квін.
За її словами, ідея ленд-лізу полягає в іншому. Коли США продають чи передають зброю іншій державі, її уряд повинен пройти експортну процедуру, має отримати погодження, також йому потрібно відповідати певним обмеженням. І саме для того, щоб не натикатися на ці обмеження, пропонується передавати зброю за ленд-лізом. "Відверто скажу: просто це процедура для прискорення постачання зброї. Тому не варто сумніватися: ленд-ліз не призведе до появи в України якогось величезного боргу після війни", – запевнила американський дипломат.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.