40 мільярдів по ленд-лізу не збільшать зовнішній борг України – посол США Квін
Україні не потрібно буде повертати усе, що вона отримає за механізмом ленд-лізу. Про це запевнила Кристіна Квін.
Для України постачання американської зброї за ленд-лізом не призведе до появи величезного боргу перед США. Цей механізм лиш прискорить постачання. Про це повідомила тимчасовий повірений у справах США Кристіна Квін в інтерв'ю для «Європейської правди».
"Ленд-ліз – це механізм, який дозволяє президенту зробити постачання зброї швидшим. Всупереч назві, аж ніяк не йдеться про те, що Україна має повернути все, що отримає за цим механізмом", – сказала Квін.
За її словами, ідея ленд-лізу полягає в іншому. Коли США продають чи передають зброю іншій державі, її уряд повинен пройти експортну процедуру, має отримати погодження, також йому потрібно відповідати певним обмеженням. І саме для того, щоб не натикатися на ці обмеження, пропонується передавати зброю за ленд-лізом. "Відверто скажу: просто це процедура для прискорення постачання зброї. Тому не варто сумніватися: ленд-ліз не призведе до появи в України якогось величезного боргу після війни", – запевнила американський дипломат.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Руді Джуліані, колишній адвокат президента США Дональда Трампа та ексмер Нью-Йорка, госпіталізований у критичному стані. Його соратники запевняють, що він бореться з недугою з незламною силою, а Трамп публічно підтримав його, назвавши «воїном» і «найкращим мером Америки».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.