Афганістан розраховує на підтримку нового кандидата у президенти США Гарріс – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що афганці розраховують на підтримку Камали Гарріс у питанні повернення військ Сполучених Штатів до Афганістану, адже афганці переживають побоювання, щодо можливого повернення впливу Талібану.
Як зазначає афганський чиновник Надер Надері, афганці хочуть, аби Талібан погодився на мирну угоду. Коли розпочалося президентство Джо Байдена, Надер Надері знав, що новий головнокомандувач був сповнений рішучості вивести американські війська зі своєї країни, але він, як і інші афганці, які боялися повернення репресивного режиму талібів, який був повалений у 2001 році, сподівався, що його союзник Камала Гарріс зможе переконати Байдена залишити деякі війська, поки Талібан не погодиться на мирну угоду.
Хоча Гарріс підтримувала обіцянку Байдена припинити криваву 20-річну військову операцію, вона також була відвертою щодо захисту жінок та дітей після виходу Сполучених Штатів. "Я хочу переконатися, що країна знаходиться на шляху до стабільності, щоб ми захищали здобутки, які були досягнуті для афганських жінок та інших", - сказала Гарріс у 2019 році.
Відхід американських військ став хаотичним і смертельним у серпні 2021 році. "Я сподівався, що президент Байден вислухав Гарріс та інші голоси, які виступали за афганських жінок, проте цього не сталося", - сказав Надері, який був радником тодішнього президента Афганістану Ашрафа Гані.
#афганістан #гарріс #алірезазаде #байден #виведення
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.