Афганістан розраховує на підтримку нового кандидата у президенти США Гарріс – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що афганці розраховують на підтримку Камали Гарріс у питанні повернення військ Сполучених Штатів до Афганістану, адже афганці переживають побоювання, щодо можливого повернення впливу Талібану.
Як зазначає афганський чиновник Надер Надері, афганці хочуть, аби Талібан погодився на мирну угоду. Коли розпочалося президентство Джо Байдена, Надер Надері знав, що новий головнокомандувач був сповнений рішучості вивести американські війська зі своєї країни, але він, як і інші афганці, які боялися повернення репресивного режиму талібів, який був повалений у 2001 році, сподівався, що його союзник Камала Гарріс зможе переконати Байдена залишити деякі війська, поки Талібан не погодиться на мирну угоду.
Хоча Гарріс підтримувала обіцянку Байдена припинити криваву 20-річну військову операцію, вона також була відвертою щодо захисту жінок та дітей після виходу Сполучених Штатів. "Я хочу переконатися, що країна знаходиться на шляху до стабільності, щоб ми захищали здобутки, які були досягнуті для афганських жінок та інших", - сказала Гарріс у 2019 році.
Відхід американських військ став хаотичним і смертельним у серпні 2021 році. "Я сподівався, що президент Байден вислухав Гарріс та інші голоси, які виступали за афганських жінок, проте цього не сталося", - сказав Надері, який був радником тодішнього президента Афганістану Ашрафа Гані.
#афганістан #гарріс #алірезазаде #байден #виведення
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».