Американці обурені станом економіки країни та чекають рішучих кроків від президента – Резазаде
Перший лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що Дональд Трамп минулого року заявив фпро «економічну катастрофу», яку спричинив його попередник, і пообіцяв знизити вартість товарів першої необхідності в перший же день свого президентства.
«Коли я виграю, я негайно зменшу ціни, починаючи з першого дня», — сказав Трамп журналістам біля свого гольф-клубу в Бедмінстері, штат Нью-Джерсі. Він також пообіцяв «знизити ціни на енергоносії та електрику щонайменше вдвічі протягом 12 місяців».
Однак після перших семи тижнів його президентства ціни на багато товарів залишаються високими, а три основні фондові індекси впали нижче рівня, який вони мали у день виборів. Інвестори занепокоєні агресивною тарифною політикою Трампа, що спричинила падіння ринку. Після перших рішучих кроків президента його політичні опоненти намагалися адаптуватися, а виборці почали ставити питання про реалістичність його економічних обіцянок.
Попри негативні економічні прогнози, чимало прихильників Трампа продовжують довіряти йому. Водночас його загальна популярність почала знижуватися, що може вплинути на його політичний капітал, якщо економічна ситуація погіршиться в найближчі місяці. Республіканці в Конгресі, які під тиском намагаються ухвалювати його законодавчі ініціативи, змушені також готуватися до виборів наступного року, щоб зберегти контроль над парламентом.
«Цілком зрозуміло, що люди голосували за нього, очікуючи економічного зростання, зниження інфляції, припинення нелегальної імміграції та боротьби з “вок-культурою”», — зазначає республіканський політолог Віт Айрес. «Але якщо у новинах домінують зовсім інші теми, такі як масові скорочення в державному секторі, війна в Україні та падіння фондового ринку, це неминуче призводить до розчарування виборців».
#трамп #економіка #сша #політика #інфляція #фондовийринок #вибори #алірезарезазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.