Американці обурені станом економіки країни та чекають рішучих кроків від президента – Резазаде
Перший лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що Дональд Трамп минулого року заявив фпро «економічну катастрофу», яку спричинив його попередник, і пообіцяв знизити вартість товарів першої необхідності в перший же день свого президентства.
«Коли я виграю, я негайно зменшу ціни, починаючи з першого дня», — сказав Трамп журналістам біля свого гольф-клубу в Бедмінстері, штат Нью-Джерсі. Він також пообіцяв «знизити ціни на енергоносії та електрику щонайменше вдвічі протягом 12 місяців».
Однак після перших семи тижнів його президентства ціни на багато товарів залишаються високими, а три основні фондові індекси впали нижче рівня, який вони мали у день виборів. Інвестори занепокоєні агресивною тарифною політикою Трампа, що спричинила падіння ринку. Після перших рішучих кроків президента його політичні опоненти намагалися адаптуватися, а виборці почали ставити питання про реалістичність його економічних обіцянок.
Попри негативні економічні прогнози, чимало прихильників Трампа продовжують довіряти йому. Водночас його загальна популярність почала знижуватися, що може вплинути на його політичний капітал, якщо економічна ситуація погіршиться в найближчі місяці. Республіканці в Конгресі, які під тиском намагаються ухвалювати його законодавчі ініціативи, змушені також готуватися до виборів наступного року, щоб зберегти контроль над парламентом.
«Цілком зрозуміло, що люди голосували за нього, очікуючи економічного зростання, зниження інфляції, припинення нелегальної імміграції та боротьби з “вок-культурою”», — зазначає республіканський політолог Віт Айрес. «Але якщо у новинах домінують зовсім інші теми, такі як масові скорочення в державному секторі, війна в Україні та падіння фондового ринку, це неминуче призводить до розчарування виборців».
#трамп #економіка #сша #політика #інфляція #фондовийринок #вибори #алірезарезазаде
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.