Атамбаєв може отримати довічне ув'язнення: прокуратура пред'явила звинувачення
Колишньому президенту Киргизстану Алмазбєку Атамбаєву, затриманому правоохоронцями 8 серпня, місцева прокуратура пред'явила звинувачення у вбивстві і ряді інших особливо тяжких злочинів.
Про це повідомляють російські ЗМІ, з посиланням на заяву начальника управління Генеральної прокуратури з нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю і наслідком Заміра Бейшекеева.
"Атамбаєву вручені повідомлення по ряду особливо тяжких злочинів, таких як організація масових заворушень, вбивство, замах на вбивство, захоплення заручників і застосування насильства щодо представника влади", — сказав Бейшекєєв.
Повідомляється, що колишньому главі Киргизстану може загрожувати довічне ув'язнення.
Раніше глава Держкомітету національної безпеки республіки Орозбєк Опумбаєв заявив, що Атамбаєв стріляв у бійців спецпідрозділу.
Сам експрезидент Киргизії стверджував, що у його "прихильників не було навіть рогатки". При цьому він підтвердив, що стріляв, коли був початий штурм його резиденції.
"Я стріляв, коли хлопці пішли на третій поверх. Намагався не потрапляти в хлопців", - говорив Атамбаєв.
Колишній президент Киргизії Алмазбєк Атамбаєв за рішенням суду був взятий під арешт на термін до 26 серпня. Він був затриманий 8 серпня.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.