Атамбаєв може отримати довічне ув'язнення: прокуратура пред'явила звинувачення
Колишньому президенту Киргизстану Алмазбєку Атамбаєву, затриманому правоохоронцями 8 серпня, місцева прокуратура пред'явила звинувачення у вбивстві і ряді інших особливо тяжких злочинів.
Про це повідомляють російські ЗМІ, з посиланням на заяву начальника управління Генеральної прокуратури з нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю і наслідком Заміра Бейшекеева.
"Атамбаєву вручені повідомлення по ряду особливо тяжких злочинів, таких як організація масових заворушень, вбивство, замах на вбивство, захоплення заручників і застосування насильства щодо представника влади", — сказав Бейшекєєв.
Повідомляється, що колишньому главі Киргизстану може загрожувати довічне ув'язнення.
Раніше глава Держкомітету національної безпеки республіки Орозбєк Опумбаєв заявив, що Атамбаєв стріляв у бійців спецпідрозділу.
Сам експрезидент Киргизії стверджував, що у його "прихильників не було навіть рогатки". При цьому він підтвердив, що стріляв, коли був початий штурм його резиденції.
"Я стріляв, коли хлопці пішли на третій поверх. Намагався не потрапляти в хлопців", - говорив Атамбаєв.
Колишній президент Киргизії Алмазбєк Атамбаєв за рішенням суду був взятий під арешт на термін до 26 серпня. Він був затриманий 8 серпня.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».