Білому дому нема про що домовлятися із Кремлем: Блінкен про "гарантії безпеки"
Позиція з безпеки, яку Росія виклала у відповіді Вашингтону, докорінно суперечить основним принципам США. Якщо Москва продовжить подібні вимоги, тоді Білому дому нема про що домовлятися із Кремлем.
Якщо Кремль продовжить наполягати на своїх вимогах і захоче відправити НАТО на позиції 1997 року, то Вашингтону і Москві не буде про що домовлятися. Про це заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен.
Блінкен пояснив, що раніше із своїм російським колегою Сергієм Лавровим вони обмінялися текстами з пропозиціями про гарантії безпеки. Москва ж у своїй відповіді дотримується тих позицій, які не дозволяють намацати "точки дотику" для подальшого конструктивного діалогу. Він зазначив, що США могли б зробити кроки по зміцненню колективної безпеки, якби мова йшла про зміцнення довіри, зниження ризику, участь у контролі над озброєннями, перевірці розгортання систем озброєнь, сил або навчань на взаємній основі. Блінкен також вказав, що Росія має показати західним країнам бажання діалогу і пояснити, до чого саме вона прагне на міжнародній арені, інакше "тут нема з чим працювати".
Нагадаємо, що президент РФ Володимир Путін продовжує наполягати на відмові НАТО від розширення, вимагаючи відкликати "Бухарестську формулу". Росія готова обговорювати зі США та НАТО "гарантії безпеки", але Захід "поки не налаштований" сприймати ініціативи Кремля. ASPI news інформувало, що держсекретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову з Сергієм Лавровим. США так й не отримали письмової відповіді від Кремля щодо "гарантій безпеки", а Вашингтон надав Москві письмову відповідь майже три тижні тому.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.