Білорусь головного мозку: що відомо про затриманого у Мінську засновника Telegram-каналу NEXTA Протасевича
Після інциденту із затриманням білоруського журналіста Романа Протасевича світові лідери почали забороняти авіасполучення із Білоруссю. Хто такий Протасевич та чому він так цікавить білоруську владу, з'ясовувало ASPI news.
23 травня літак компанії Ryanair, на борту якого знаходився один із редакторів Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич, екстренно приземлили у Мінську через начебто мінування, після чого Протасевича та його дівчину затримали. Зухвала поведінка білоруської влади викликала обурення у світі – одна за одною країни почали засуджувати такі дії та припиняти авіасполучення із Білорусю.
24 травня в інтернет-мережі з'явилося відео із затриманим журналістом, який говорить про те, що з ним поводяться добре, він не має проблем зі здоров'ям та дає свідчення щодо "організації масових заворушень" у Мінську. На ютубі відео завантажив канал "Беларусь – страна для жизни", назвавши його "Террорист во всем сознался". Коментарі до публікації закрили, а відео поставили на рекламу.
Що відомо про Романа Протасевича?
Роман Протасевич народився у Мінську 5 травня 1995 року в сім'ї підполковника запасу Івана Протасевича, який працював старшим викладачем кафедри ідеологічної роботи Воєнної академії Республіки Білорусь. Матір Романа Протасевича Наталя працювала на згаданій кафедрі бібліотекаркою.
У 16 років Протасевич був змушений залишити ліцей БНТУ у Мінську через свою участь у "мовчазних акціях" проти керівництва країни. На той час активісти звинувачували уряд Лукашенка у фінансовій кризі та девальвації білоруського рубля. Такі акції організовувались за допомогою соціальних мереж ВКонтакте і Facebook. Учасники таких подій не скандували жодних лозунгів, а лише час від часу аплодували, таким чином демонструючи свій протест. Починаючи з 2011 року такі акції стали традиційними і відбувалися щосереди.
Незважаючи на те, що Протасевичу не вдалося довчитися і на факультеті журналістики БНТУ, він пропрацював у медіа більше восьми років – у редакціях "Єврорадіо" та білоруської служби "Радіо Свобода", спеціалізуючись на фотожурналістиці. За словами Протасевича, з вишу його відрахували через політичні мотиви.

Історія появи Telegram-каналу NEXTA
У 2015 році 17-річний активіст Степан Путило створив ютуб-канал NEXTA (читається "нєхта", тобто "дехто" білоруською), аби фіксувати події, що відбуваються у Білорусі. У 2018 році Путило почав розвивати Telegram-канал NEXTA, який публікував неофіційну інформацію від звичайних громадян різних професій.
Згодом Telegram-канал розбили на два: NEXTA та NEXTA Live. У 2019 році канал NEXTA Live набув популярності після сповіщення про загадкову смерть співробітника ДАЇ, якого знайшли в лісі у наручниках та з кулею в лобі. А через два дні після цього було оголошено, що чоловік сам наклав на себе руки.
У 2020 році в день президентських виборів та кілька перших днів після події у Білорусі фактично не працював інтернет, втім, завдяки "антицензурним механізмам" месенджери працювали. Тож білоруси мали змогу ділитися інформацією завдяки Telegram.
Окрім того, Telegram-канал NEXTA Live перетворився на засіб координації між учасниками протестів – вони ділилися інформацією, де найкраще заховатися від ОМОНу та де можна очікувати на силовиків. Також публікувалися особисті дані білоруських силовиків, які затримували мирне населення.
Роман Протасевич, NEXTA та "Беларусь головного мозга"
Протасевич доєднався до Telegram-каналу NEXTA після президентських виборів у Білорусі, ставши головним редактором платформи. На той час він проживав у Польщі, адже з 2019 року побоювався арешту. Приблизно через рік співпраці із Telegram-каналом Протасевич публічно написав про те, що залишає співпрацю з NEXTA, і що це рішення не було спонтанним.
Згодом Протасевич стає адміном і головним редактором Telegram-каналу "Беларусь головного мозга", який також публікував протестні акції і політичні події в Білорусі. Офіційна Білорусь включила Протасевича до осіб, які мають причетність до тероризму та оголосила у міжнародний розшук, звинувативши у організації масових заворушень та участі у них. Перебуваючи в Польщі з 22 січня 2020 року, Протасевич попросив політичного притулку.
Під час інтерв'ю Юрію Дудю у 2020 році Протасевич повідомив, що відвідував Майдан у 2014 році під час Революції Гідності. Також протягом року він перебував на території АТО як журналіст-фрілансер та навіть отримував поранення.
ASPI news повідомляло, що Україна припинить авіасполучення із Білоруссю 26 травня. Також експерт пояснив, навіщо Лукашенко вирішив приземлити літак із Протасевичем.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.