Блінкен розповів про мету візиту до Женеви та зустрічі з Лавровим
Державний секретар США Ентоні Блінкен пояснив свій візит до Женеви (Швейцарія), де він зустрінеться з главою міністерства закордонних справ (МЗС) Російської Федерації Сергієм Лавровим. За його словами, це дипломатична спроба знизити напруженість навколо неспровокованого нарощування російської військової присутності біля кордонів України.
Ентоні Блінкен після поїздки цього тижня на Україну та у ФРН проведе зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Женеві. Про це держсекретар США Ентоні Блінкен написав у мікроблозі Тwitter у ніч на середу, 19 січня.
"Я їду до Києва та Берліна, де зустрінуся з нашими партнерами та союзниками, а потім із моїм російським колегою у Женеві. Це дипломатична спроба знизити напруженість навколо неспровокованого нарощування російської військової могутності біля кордонів України", – написав Блінкен.
Як повідомлялось, держсекретар США Ентоні Блінкен після поїздки цього тижня на Україну та у ФРН проведе зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Женеві. У вівторок Держдепартамент оголосив, що з 18 до 20 січня Блінкен здійснить поїздку до Києва та Берліна. 19 січня у нього заплановані переговори з президентом Володимиром Зеленським та головою МЗС Дмитром Кулебою 19 січня, а 20 січня Блінкен вирушить до Берліна, де у нього намічено зустріч із головою МЗС ФРН Анналеною Бербок.
Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ASPI news повідомляло, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи".
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.