Блінкен та Лавров можуть зустрітися вже цього тижня, - Нуланд
Вже поточного тижня можуть відбутися переговори державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Росіяни зацікавлені у взаємодії.
Цього тижня може відбутися нова зустріч американського держсекретаря Ентоні Блінкена та глава МЗС РФ Сергія Лаврова. Про це в ефірі телеканалу CBS розповіла заступниця глави Держдепу Вікторія Нуланд.
Державний департамент Сполучених Штатів чув деякі ознаки того, що росіяни зацікавлені у взаємодії за деякими пропозиціями. "Цього тижня, швидше за все, говоритимуть держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Лавров", - повідомила Нуланд. Вона наголосила, що США хочуть вирішити питання дипломатичним шляхом, шляхом контролю над озброєннями. "Путін дав собі таку можливість, але він також дав собі можливість серйозного вторгнення. Тому ми також повинні бути до цього готові", - додала Нуланд.
ASPI news інформувало, що 21 січня у Женеві відбулися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та держсекретаря США Ентоні Блінкена, присвячені питанням безпеки. Переговори тривали півтори години та завершилися раніше запланованого часу. Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ми повідомляли, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи". Тим часом Блінкен розраховує на подальші перемовини з РФ щодо деескалації поблизу кордонів України.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.