У Женеві завершилася зустріч Блінкена і Лаврова щодо "гарантій безпеки" для РФ
У Женеві завершилися переговори глави МЗС РФ Сергія Лаврова та держсекретаря США Ентоні Блінкена, присвячені російським пропозиціям щодо "гарантій безпеки". Зустріч тривала менше запланованого часу – півтори години.
У Женеві завершилися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та держсекретаря США Ентоні Блінкена, присвячені питанням безпеки. Про це повідомляє "Інтерфакс" у п'ятницю, 21 січня.
Переговори тривали півтори години та завершилися раніше запланованого часу. Спочатку передбачалося, що зустріч буде двогодинною. Лавров назвав сьогоднішню зустріч із Блінкеном проміжною. За його словами, США повторили деякі аргументи щодо свободи вибору альянсів. Лавров нагадав, що Росія виступає проти розширення Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Глава МЗС РФ також заявив, що, на думку Росії, "вся істерика, розкручена Заходом навколо України, націлена на те, щоб прикрити лінію Києва на саботаж Мінських угод".
"НАТО працює проти Росії", - додав він.
Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ASPI news повідомляло, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.