У Женеві завершилася зустріч Блінкена і Лаврова щодо "гарантій безпеки" для РФ
У Женеві завершилися переговори глави МЗС РФ Сергія Лаврова та держсекретаря США Ентоні Блінкена, присвячені російським пропозиціям щодо "гарантій безпеки". Зустріч тривала менше запланованого часу – півтори години.
У Женеві завершилися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та держсекретаря США Ентоні Блінкена, присвячені питанням безпеки. Про це повідомляє "Інтерфакс" у п'ятницю, 21 січня.
Переговори тривали півтори години та завершилися раніше запланованого часу. Спочатку передбачалося, що зустріч буде двогодинною. Лавров назвав сьогоднішню зустріч із Блінкеном проміжною. За його словами, США повторили деякі аргументи щодо свободи вибору альянсів. Лавров нагадав, що Росія виступає проти розширення Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Глава МЗС РФ також заявив, що, на думку Росії, "вся істерика, розкручена Заходом навколо України, націлена на те, щоб прикрити лінію Києва на саботаж Мінських угод".
"НАТО працює проти Росії", - додав він.
Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ASPI news повідомляло, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи".
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».