Bloomberg: Росія не така стійка до обвалу цін на нафту, як здається Путіну
Після початку "нафтової війни", що сколихнула світові ринки, Росія почала вихвалятись, що вона здатна вижити, навіть якщо барель коштуватиме 25 доларів протягом десяти років. Проте світові експерти з економіки не впевнені в цьому.
Про це 11 березня пише Bloomberg.
У виданні зазначають, що попередні п’ять років Росія провела, скорочуючи бюджет і відкладаючи понад 550 мільярдів доларів до Федерального резерву. Завдяки цьому її позиція значно сильніша, ніж у Саудівської Аравії. Але реальність в тому, що Кремль почне відчувати важкі наслідки, якщо "війна" за ціни на нафту буде тривати більше, ніж рік.
Особливо під загрозою опинилось збільшення державних витрат на підвищення стандартів життя росіян, яке обіцяв Володимир Путін.
"Якщо через рік вони побачать, що нафта стабілізується на позначці 30 доларів, їм доведеться або скоротити витрати, або підняти податки. Іншого вибору немає", - цитує видання слова економіста "Альфа-Банку" в Москві Наталії Орлової.
При ціні 35 доларів за барель російський бюджет може протриматися приблизно три роки. Так вважає аналітик S&P Global Ratings Карен Вартапетов. За його словами, до цього тижня Центральний банк РФ розглядав такий сценарій як "ризикований". У своєму звіті відомство вказало, що ціна 25 доларів за барель штовхне російську економіку в рецесію вже до кінця цього року.
Поки що Путін демонстрував впевненість, розповідаючи депутатам у вівторок, 10 березня, що Росія витримає нинішній економічний шторм.
У виданні наголосили, що Путін зробив економічне зростання головною обіцянкою свого поточного президентського терміну, який закінчиться у 2024 році. Цього року він планував збільшити витрати на інфраструктуру й соціальну підтримку до 1,3% від ВВП. Скорочення державних виплат і реальних зарплат було ключовим фактором в падінні популярності Путіна. Навіть перед нещодавнім обвалом цін на нафту російський уряд планував взяти певні суми з Фонду, в який Росія відкладає додаткові доходи від продажу енергоносіїв.
"Така розтрата суверенного фонду багатства поставить Росію в дуже уразливе фінансове становище", - сказав директор TS Lombard Крістофер Гренвілл.
Економіст з BCS Financial Group Володимир Тихомиров вважає, що економіка Росії скоротиться на 0,5% цього року, якщо ціни на нафту закріпляться на рівні 35 доларів.
Нагадаємо, у вівторок, 10 березня, Центральний банк РФ почав витрачати гроші з фонду, купуючи рублі, щоб підтримати національну валюту, обвал якої почався після падіння цін на нафту.
Також повідомлялось, що Саудівська Аравія зриває переговори з РФ про спільний продаж нафти.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.