Bloomberg: Росія не така стійка до обвалу цін на нафту, як здається Путіну
Після початку "нафтової війни", що сколихнула світові ринки, Росія почала вихвалятись, що вона здатна вижити, навіть якщо барель коштуватиме 25 доларів протягом десяти років. Проте світові експерти з економіки не впевнені в цьому.
Про це 11 березня пише Bloomberg.
У виданні зазначають, що попередні п’ять років Росія провела, скорочуючи бюджет і відкладаючи понад 550 мільярдів доларів до Федерального резерву. Завдяки цьому її позиція значно сильніша, ніж у Саудівської Аравії. Але реальність в тому, що Кремль почне відчувати важкі наслідки, якщо "війна" за ціни на нафту буде тривати більше, ніж рік.
Особливо під загрозою опинилось збільшення державних витрат на підвищення стандартів життя росіян, яке обіцяв Володимир Путін.
"Якщо через рік вони побачать, що нафта стабілізується на позначці 30 доларів, їм доведеться або скоротити витрати, або підняти податки. Іншого вибору немає", - цитує видання слова економіста "Альфа-Банку" в Москві Наталії Орлової.
При ціні 35 доларів за барель російський бюджет може протриматися приблизно три роки. Так вважає аналітик S&P Global Ratings Карен Вартапетов. За його словами, до цього тижня Центральний банк РФ розглядав такий сценарій як "ризикований". У своєму звіті відомство вказало, що ціна 25 доларів за барель штовхне російську економіку в рецесію вже до кінця цього року.
Поки що Путін демонстрував впевненість, розповідаючи депутатам у вівторок, 10 березня, що Росія витримає нинішній економічний шторм.
У виданні наголосили, що Путін зробив економічне зростання головною обіцянкою свого поточного президентського терміну, який закінчиться у 2024 році. Цього року він планував збільшити витрати на інфраструктуру й соціальну підтримку до 1,3% від ВВП. Скорочення державних виплат і реальних зарплат було ключовим фактором в падінні популярності Путіна. Навіть перед нещодавнім обвалом цін на нафту російський уряд планував взяти певні суми з Фонду, в який Росія відкладає додаткові доходи від продажу енергоносіїв.
"Така розтрата суверенного фонду багатства поставить Росію в дуже уразливе фінансове становище", - сказав директор TS Lombard Крістофер Гренвілл.
Економіст з BCS Financial Group Володимир Тихомиров вважає, що економіка Росії скоротиться на 0,5% цього року, якщо ціни на нафту закріпляться на рівні 35 доларів.
Нагадаємо, у вівторок, 10 березня, Центральний банк РФ почав витрачати гроші з фонду, купуючи рублі, щоб підтримати національну валюту, обвал якої почався після падіння цін на нафту.
Також повідомлялось, що Саудівська Аравія зриває переговори з РФ про спільний продаж нафти.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.