Борель запропонував союзникам вимагати від РФ власні "гарантії безпеки" для Європи
Європейський Союз хоче бути учасником переговорів між США та Росією з питань безпеки у Європі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель запропонував міністрам закордонних справ ЄС розробити власні гарантії безпеки.
Європа має ініціювати забезпечення власної безпеки від агресії РФ. Про це йдеться у листі Жозепа Борреля, який опинився у розпорядженні американського видання The New York і оприлюднений у вівторок, 11 січня.
Згідно з інформацією видання, цей лист Боррель нещодавно надіслав міністрам закордонних справ ЄС, наполягаючи на тому, що головною метою має бути забезпечення участі Євросоюзу у переговорному процесі з Росією. У листі Боррель також зазначив, що виступає за окремі європейські пропозиції щодо безпеки та ініціював пряму розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Проте, пропозицію Борреля підтримали не всі міністри закордонних справ, навіть попри те, що глава європейської дипломатії пообіцяв "повну узгодженість та координацію з НАТО" при формулюванні європейських пропозицій щодо "контролю над звичайними озброєннями та заходами зміцнення довіри та безпеки".
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорювали Байден та Путін під час відеоконференції. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву в розмові з Байденом не очікували. Пєсков запропонував вірити, що президенти змогли донести свої позиції та пропозиції.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».