Борель запропонував союзникам вимагати від РФ власні "гарантії безпеки" для Європи
Європейський Союз хоче бути учасником переговорів між США та Росією з питань безпеки у Європі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель запропонував міністрам закордонних справ ЄС розробити власні гарантії безпеки.
Європа має ініціювати забезпечення власної безпеки від агресії РФ. Про це йдеться у листі Жозепа Борреля, який опинився у розпорядженні американського видання The New York і оприлюднений у вівторок, 11 січня.
Згідно з інформацією видання, цей лист Боррель нещодавно надіслав міністрам закордонних справ ЄС, наполягаючи на тому, що головною метою має бути забезпечення участі Євросоюзу у переговорному процесі з Росією. У листі Боррель також зазначив, що виступає за окремі європейські пропозиції щодо безпеки та ініціював пряму розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Проте, пропозицію Борреля підтримали не всі міністри закордонних справ, навіть попри те, що глава європейської дипломатії пообіцяв "повну узгодженість та координацію з НАТО" при формулюванні європейських пропозицій щодо "контролю над звичайними озброєннями та заходами зміцнення довіри та безпеки".
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорювали Байден та Путін під час відеоконференції. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву в розмові з Байденом не очікували. Пєсков запропонував вірити, що президенти змогли донести свої позиції та пропозиції.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.