Брат Венса понад два роки боронив Україну на фронті – Le Figaro
Двоюрідний брат віцепрезидента США Джея Ді Венса Нейт близько 2,5 років боронив Україну на фронті, беручи участь у боях за Авдіївку, Купʼянськ, Бахмут та Покровськ. Про це повідоммло Le Figaro.
Нейт Венс 20 років тому служив у морській піхоті. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровольцем приєднався до ЗСУ і воював у складі батальйону "Вовки да Вінчі". Коли Нейт почув, як його кузен Джей критикує президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті Білого дому, він розлютився. У своєму кемпері, блукаючи дорогами Західної Америки, якими він подорожує з моменту свого повернення з України у січні 2025 року, Нейт відчув розчарування. Розчарування у кузені, на кілька років молодшому за нього - Нейту 47, - якого він завжди захищав і вважав порядною людиною.
"Джей - хороший хлопець, розумний, - пояснює він. - Коли він критикував допомогу Україні, я думав, що це через те, що йому треба догоджати певному електорату, це частина політичної гри. Але те, що вони зробили з Зеленським (спільно з Дональдом Трампом), - це була підлість, абсолютно безчесна пастка", - заявив він.
У березні 2022 року Нейт вирушив до Львова, відчуваючи, що стає свідком історичних подій. Там він зустрів британського волонтера, котрий набирав добровольців у ЗСУ. Венс вирішив долучитися та вже у червні опинився на Донбасі. "Він був старшим за нас. У тирі взяв Калашников без прицілу, поставив мішень за 800 м. Спершу всі сміялися, але після п’яти влучних пострілів поспіль – замовкли", – розповів побратим Дмитро.
У січні 2025 року Венс завершив службу, однак, не припинив підтримувати Україну. Він засмучений тим, що Джей Ді Венс не виявив зацікавленості в його бойовому досвіді та виступає проти допомоги Києву. "Те, що ми родичі – не означає, що я змирюся з тим, що ти допомагаєш вбивати моїх побратимів", – наголошує Нейт Венс.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.