Британський посол у США після скандалу з Трампом піде у відставку
ІноЗМІ повідомили про рішення піти у відставку посла Великобританії у США Кіма Даррока.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на МЗС Британії.
Раніше Трамп у Твіттері зазначив, що адміністрація США не буде співпрацювати з даним дипломатом через скандал, що пов`язаний з публікацією в ЗМІ секретних депеш, в яких Даррок критикував адміністрацію президента США Дональда Трампа, називаючи її "некомпетентною" і "дисфункціональною".
Однак, треба зазначити, що прем'єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей виступала на підтримку посла.
Раніше АСПІ повідомляло, що президент США Дональд Трамп розкритикував британську прем'єрку Терезу Мей і посла Великої Британії у Вашингтоні Кіма Даррока після витоків з дипломатичного листування дипломата.
Скандал розгорівся після того, як газета Mail on Sunday опублікувала листування посла, в якому той називав Трампа "некомпетентним" і "невпевненим", а його адміністрацію "недієздатною".
Після того, як британський уряд заявив про підтримку свого посла, Трамп заявив, що більше не буде мати справ з Дарроком. "Я не знайомий з послом, але в США його не люблять або про нього невисокої думки. Ми більше не будемо мати з ним справ", - написав Трамп у Twitter.
Американський президент також розкритикував Мей за її переговори про Brexit і підтримав її майбутню відставку.
"Який же безлад влаштувала вона (Тереза Мей. - Ред.) і її представники. Я говорив їй, як потрібно було все зробити, але вона пішла іншим шляхом", - написав Трамп.
В іншому повідомленні в Twitter він висловив задоволення через те, що на Велику Британію незабаром чекають "хороші новини", коли в країні з'явиться новий прем'єр-міністр.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.