De Telegraaf: Після збиття рейсу MH17 Нідерланди готували військову операцію на Донбасі
Уряд Нідерландів після катастрофи рейсу MH17 на Донбасі влітку 2014 року готував військову операцію для евакуації загиблих та проведення розслідування інциденту.
Про це 3 березня повідомляє видання De Telegraaf.
Згідно з інформацією видання, після збиття проросійськими військами 17 липня 2014 року малазійського літака рейсу MH17 тисяча бійців армії Нідерландів була готова до військової операції на території окупованого Донбасу. Однак в останній момент уряд країни скасував операцію.
У виданні зазначають, що після того, як сталась катастрофа, кілька днів прем'єр Нідерландів Марк Рютте виглядав дуже розгубленим, оскільки ситуація з репатріацією загиблих не прояснялася. Водночас бойовики на Донбасі зібрали останки жертв і використовували їх як інструмент для ведення переговорів з Україною.

За даними De Telegraaf, у Міністерстві оборони таємно розроблявся план військового втручання. Зокрема, з 20 липня в армійському штабі проходили зустрічі з планування операції на Донбасі.
План полягав у тому, щоб тисяча військових 11 аеромобільної бригади десантувалась в район катастрофи MH17 з легким озброєнням та зайняла позиції по периметру місця падіння літака. Військові повинні були утримувати контроль над територією площею 35 квадратних кілометрів. При цьому солдати мали забезпечити можливість роботи слідчих.
Зазначається, що підготовка до операції почалась 20 липня. Командування розраховувало відправити загін до України за 48 годин, а остаточне рішення мало бути оголошено увечері 23 липня.
"Ми всі хотіли зробити це головним чином тому, що масштаби цієї катастрофи справили велике враження на кожного солдата. Я вірив у це. Усі були добре навчені, у мене були супер солдати", - цитує видання слова командира 11 аеромобільної бригади армії Нідерландів.
Також повідомляється, що багатьох членів загону відкликали з місій в інших країнах. Зокрема, частина підрозділу перебувала на навчаннях у Португалії. Її відкликали для участі у військовій операції в Україні, однак поки вони летіли до Нідерландів, уряд прийняв рішення скасувати операцію.
Вже у вівторок, 22 липня, поїзд з останками жертв авіакатастрофи прибув з Тореза Донецької області до Харкова. Наступного дня перший літак ВПС Нідерландів евакуював останки з України. На сході України залишилася судово-медична експертиза, Нідерланди у підсумку вирішили направити сорок неозброєних поліцейських.
Нагадаємо, за даними слідства, до катастрофи причетні колишній ватажок "розвідки ДНР" Сергій Дубінський (позивний "Хмурий"), колишній "міністр оборони ДНР" Ігор Гіркін (позивний "Стрєлков"), причетний до перевезення "Бука" підполковник російських ВДВ Олег Пулатов (позивний "Гюрза") і українець Леонід Харченко (позивний "Кріт").
Також повідомлялось, що прокуратура Нідерландів вважає, що 13 свідків, які проходять у справі розслідування катастрофи рейса МН-17 на Донбасі у 2014 році, необхідно засекретити.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Руді Джуліані, колишній адвокат президента США Дональда Трампа та ексмер Нью-Йорка, госпіталізований у критичному стані. Його соратники запевняють, що він бореться з недугою з незламною силою, а Трамп публічно підтримав його, назвавши «воїном» і «найкращим мером Америки».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.