Друзі Путіна володіють яхтами та палацами мінімум на 4,5 мільярди доларів – Медуза
Оточення президента Росії Володимира Путіна може володіти активами на суму як мінімум близько 4,5 млрд доларів. Про це повідомило російське видання "Медуза".
Видання зазначає, що у Путіна знаходили величезний палац на березі Чорного моря, лижний курорт і віллу на півночі Ленінградської області, але досі не вдалося документально підтвердити, що все це належить йому. Оскільки після кожного розслідування хтось зі старих друзів президента Росії заявляв про нібито свою причетність до цієї нерухомості. Однак з'ясувалося, що у всіх цих активів є дещо спільне, а саме IT-інфраструктура. Зокрема, організації так званих друзів Путіна користуються поштою на домені LLCIinvest.ru, якою володіє компанія "Москомсвязь", що має зв'язок з банком "Росія" і через нього - з оточенням російського президента.
Журналістам "Медузи" вдалося знайти 86 компаній, які користуються поштою на llcinvest.ru. Загальна вартість їх активів становить близько 4,5 мільярдів доларів - це особняки, літаки бізнес-класу, яхти і банківські рахунки з величезними сумами грошей. У багатьох цих компаній - одні й ті ж директори, юридичні адреси та аудитори. Частиною безпосередньо володіє банк "Росія", частина записана на його акціонерів, у тому числі на мільярдера Юрія Ковальчука і на "подругу Путіна" Світлану Кривоногих.
"Єдине пояснення, яке приходить в голову, - всі ці компанії об'єднані загальною системою управління", - заявив на умовах анонімності експерт з корупційних питань. За його словами, група компаній LLCInvest сформувалася навколо людей, які були близькі до Путіна ще під час його роботи в мерії Санкт-Петербурга в 1990-х роках. Він також вважає, що це об'єднання може бути влаштоване як кооператив, члени якого, ймовірно, обмінюються майном і послугами.
У той же час прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заперечує його зв'язок з LLCInvest. "Президент Російської Федерації жодним чином не пов'язаний і не афілійований з названими вами об'єктами і організаціями", - зазначив він.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.