ЄС продовжив санкції проти РФ до 31 січня 2020 року
Рада ЄС оголосила у четвер про продовження до 31 січня 2020 року секторальних, економічних санкцій проти Росії.
"21 червня 2019 року Рада продовжила до 31 січня 2020 року економічні санкції, спрямовані проти специфічних секторів російської економіки", - йдеться в комюніке Ради ЄС.
Це рішення ухвалено на основі інформації, яку канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон представили Європейській Раді 20-21 червня 2019 року про стан реалізації Мінських угод, з якими ЄС пов'язує збереження санкцій.
Обмежувальні заходи ЄС у сфері економіки стосуються фінансового, енергетичного й оборонного секторів РФ, а також товарів подвійного призначення.
Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових установ із мажоритарною часткою держави у статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, у яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній.
А також експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії.
Крім того, санкції передбачають обмеження доступу Росії до окремих технологій, які мають стратегічне значення, і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.