ЄС продовжив санкції проти РФ до 31 січня 2020 року
Рада ЄС оголосила у четвер про продовження до 31 січня 2020 року секторальних, економічних санкцій проти Росії.
"21 червня 2019 року Рада продовжила до 31 січня 2020 року економічні санкції, спрямовані проти специфічних секторів російської економіки", - йдеться в комюніке Ради ЄС.
Це рішення ухвалено на основі інформації, яку канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон представили Європейській Раді 20-21 червня 2019 року про стан реалізації Мінських угод, з якими ЄС пов'язує збереження санкцій.
Обмежувальні заходи ЄС у сфері економіки стосуються фінансового, енергетичного й оборонного секторів РФ, а також товарів подвійного призначення.
Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових установ із мажоритарною часткою держави у статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, у яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній.
А також експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії.
Крім того, санкції передбачають обмеження доступу Росії до окремих технологій, які мають стратегічне значення, і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.