ЄС продовжив санкції проти РФ до 31 січня 2020 року
Рада ЄС оголосила у четвер про продовження до 31 січня 2020 року секторальних, економічних санкцій проти Росії.
"21 червня 2019 року Рада продовжила до 31 січня 2020 року економічні санкції, спрямовані проти специфічних секторів російської економіки", - йдеться в комюніке Ради ЄС.
Це рішення ухвалено на основі інформації, яку канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон представили Європейській Раді 20-21 червня 2019 року про стан реалізації Мінських угод, з якими ЄС пов'язує збереження санкцій.
Обмежувальні заходи ЄС у сфері економіки стосуються фінансового, енергетичного й оборонного секторів РФ, а також товарів подвійного призначення.
Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових установ із мажоритарною часткою держави у статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, у яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній.
А також експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії.
Крім того, санкції передбачають обмеження доступу Росії до окремих технологій, які мають стратегічне значення, і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.