ЄС продовжив санкції проти РФ до 31 січня 2020 року
Рада ЄС оголосила у четвер про продовження до 31 січня 2020 року секторальних, економічних санкцій проти Росії.
"21 червня 2019 року Рада продовжила до 31 січня 2020 року економічні санкції, спрямовані проти специфічних секторів російської економіки", - йдеться в комюніке Ради ЄС.
Це рішення ухвалено на основі інформації, яку канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон представили Європейській Раді 20-21 червня 2019 року про стан реалізації Мінських угод, з якими ЄС пов'язує збереження санкцій.
Обмежувальні заходи ЄС у сфері економіки стосуються фінансового, енергетичного й оборонного секторів РФ, а також товарів подвійного призначення.
Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових установ із мажоритарною часткою держави у статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, у яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній.
А також експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії.
Крім того, санкції передбачають обмеження доступу Росії до окремих технологій, які мають стратегічне значення, і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.
Американське видання повідомило, що домовленість між Вашингтоном і Тегераном стала результатом складних переговорів із залученням посередників та європейських партнерів.
За інформацією журналістів, саме міжнародні посередники та європейські партнери змогли переконати Тегеран погодитися на тимчасове припинення конфлікту зі Сполученими Штатами.
У Вашингтоні заявили, що навіть коротка пауза у війні є результатом американських дипломатичних зусиль і підтвердженням впливу США на глобальну політику.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його слова «бувай-бувай» були емоційним зверненням до політичних опонентів, а не сигналом для союзників.
Forbes повідомляє, що президент США Дональд Трамп інвестує мільярди у нові системи озброєння, які не здатні забезпечити стратегічну перевагу навіть проти Ірану.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує жодних військових дій проти Канади, назвавши поширені чутки «абсурдними».
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.