Естонія засудила Росію за спотворення історії Другої світової війни
Парламент Естонії схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікації історії", яка засуджує російську інтерпретацію історичних подій перед початком Другої світової війни.
Про це 19 лютого повідомляє естонське інформагентство ERR.
Повідомляється що резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікації історії", підтримали 72 депутати. Проти проголосувало лише 7 народних обранців.
Резолюція засуджує пакт Молотова-Ріббентропа, підписання якого стало приводом для "окупації країн Балтії та поділ Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни", а також "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни та перекладаючи відповідальність на жертв агресії".
В агентстві додали, що згідно з пояснювальною запискою до резолюції, приводом для ухвалення документа стали провокаційні заяви влади РФ з приводу початку Другої світової війни, спотворення історичних фактів та організовану для цих цілей агресивну пропагандистську кампанію в засобах масової інформації.
Нагадаємо, президент Естонії Керсті Кальюлайд висунула звинувачення Кремлю у спотворенні історії.
"Тартуський мирний договір був, є і залишиться свідоцтвом про народження естонської держави. І він діє. Естонія не приєдналася до Радянського Союзу добровільно, нас окупували", - заявила Кальюлайд.
Також повідомлялось, що Польща на офіційному рівні відповіла на скандальну заяву Путіна про Другу світову війну.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.