Естонія засудила Росію за спотворення історії Другої світової війни
Парламент Естонії схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікації історії", яка засуджує російську інтерпретацію історичних подій перед початком Другої світової війни.
Про це 19 лютого повідомляє естонське інформагентство ERR.
Повідомляється що резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікації історії", підтримали 72 депутати. Проти проголосувало лише 7 народних обранців.
Резолюція засуджує пакт Молотова-Ріббентропа, підписання якого стало приводом для "окупації країн Балтії та поділ Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни", а також "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни та перекладаючи відповідальність на жертв агресії".
В агентстві додали, що згідно з пояснювальною запискою до резолюції, приводом для ухвалення документа стали провокаційні заяви влади РФ з приводу початку Другої світової війни, спотворення історичних фактів та організовану для цих цілей агресивну пропагандистську кампанію в засобах масової інформації.
Нагадаємо, президент Естонії Керсті Кальюлайд висунула звинувачення Кремлю у спотворенні історії.
"Тартуський мирний договір був, є і залишиться свідоцтвом про народження естонської держави. І він діє. Естонія не приєдналася до Радянського Союзу добровільно, нас окупували", - заявила Кальюлайд.
Також повідомлялось, що Польща на офіційному рівні відповіла на скандальну заяву Путіна про Другу світову війну.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.