Європарламент не визнав Лукашенка президентом Білорусі: подробиці
Депутати Європарламенту абсолютною більшістю голосів прийняли резолюцію про невизнання Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Також євродепутати засудили "гібридне втручання" Росії в ситуацію в Білорусі та вимагають звільнення Марії Колесникової і всіх політв'язнів.
Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій офіційно не визнав результати виборів в Білорусі, а також "обрання" президентом Олександра Лукашенка. За відповідну резолюцію проголосували 574 депутати, проти - 37, ще 82 утрималися.
Так, Європарламент не визнав вибори 9 серпня в Білорусі вільними та демократичними, закликав режим Лукашенка припинити переслідування супротивників, в тому числі припинити тортури протестуючих, закликав звільнити політв'язнів. Документ пропонує країнам Євросоюзу внести в санкційні списки Олександра Лукашенка, як це вже зробили країни Балтії.
Крім цього, Європарламент засудив гібридне втручання РФ у ситуацію в Білорусі, включаючи відправку пропагандистського десанту з російських "журналістів", які замінили в білоруських ЗМІ тих, хто звільнився, а також відправку радників в білоруські правоохоронні структури та збройні сили.
Нагадаємо, Путіну і Лукашенку вручили Шнобелівську премію. Також повідомлялось, що міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що президент Білорусі Олександр Лукашенко "зовсім звихнувся на своїй владі і параної навколо цього". За словами Авакова, Україна не втручається у внутрішні справи інших країн.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.