Фінляндія планує закрити кордон з Росією через велику кількість мігрантів - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції Алі Реза Резазаде зазначив, що Фінляндія планує закрити найдовший кордон Європейського Союзу з Росією. Фінська влада побоюється, що мир і тиша в таких місцях, як Хойлола, незабаром можуть бути зруйновані прибуттям великої кількості шукачів притулку з Росії - це буде наслідком "гібридної війни", яку веде Росія проти Заходу.
Фінляндія розгортає патрулі прикордонної охорони, безпілотників та електронних детекторів і будує паркани вздовж ділянок кордону. Очікується, що в Гельсінкі парламент схвалить нове жорстке законодавство, яке, на думку критиків, порушить зобов'язання країни в галузі прав людини.
Нагадаємо, що наприкінці минулого року Фінляндія на невизначений термін закрила всі пункти пропуску для мандрівників уздовж свого кордону з Росією на 1340 км після того, як близько 1300 мігрантів з таких країн, як Сирія та Сомалі, прибули цим маршрутом. З тих пір лише кілька десятків шукачів притулку перетнули густо лісистий кордон з Фінляндією, але Гельсінкі вважає, що Кремль готовий спровокувати більше мігрантів у будь-який час.
Згідно із запланованим новим законодавством, фінські прикордонники зможуть закликати тисячі резервістів допомогти патрулювати кордон, виявляти телефонні сигнали мігрантів, відправляти мігрантів до центрів утримання під вартою і - найбільш суперечливо - відштовхувати їх назад до Росії, не приймаючи їхніх заяв про надання притулку.
#фінляндія #гельсінкі #росія #алірезазаде
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.