Гарріс відвідала штаб-квартиру кампанії після того, як президент Байден вийшов з перегонів – Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде зазначає, що віце-президент Сполучених Штатів Гарріс поїхала до Вілмінгтона, штат Делавер, у понеділок, щоб відвідати штаб-квартиру своєї кампанії, оскільки вона та її помічники працювали над тим, щоб взяти на себе кампанію, яку вона успадкувала після того, як президент Байден відмовився від заявки на другий термін і схвалив Гарріс.
Команда Гарріс доручила колишньому генеральному прокурору Еріку Холдеру очолити команду юристів Covington & Burling для нагляду за процесом перевірки кандидата, тоді як союзники віце-президента сигналізували, що вони хочуть залучити Девіда Плуффа, давнього радника колишнього президента Барака Обами, на борт у старшій ролі, за словами двох людей, знайомих з розмовами, які говорили на умовах анонімності для обговорення чутливих кадрових питань.
Точна природа потенційної ролі Плуффа незрозуміла, але деякі союзники Гарріса хочуть додати досвідчених чиновників на вершину її кампанії. Плуфф керував кампанією Обами 2008 року, а потім працював старшим радником у Білому домі під час передвиборної кампанії Обами 2012 року. Ні Плуфф, ні кампанія Гарріса не відповіли на запит про коментар.
Кампанія Гарріса залишатиметься в рідному місті Байдена, і очікується, що більша частина керівництва кампанії залишиться на місці. Віце-президент сказала в понеділок, що попросила Джен О'Меллі Діллон, голову кампанії, залишитися і керувати своєю кампанією, і О'Меллі Діллон погодився. Гарріс також сказав, що Джулі Чавес Родрігес, яку Байден висунув менеджером кампанії, залишиться. Чавес Родрігес близький до Гарріса після роботи в її кабінеті в Сенаті та на президентських перегонах 2020 року.
#президент #гарріс #байден #алірезазаде
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.