Гарвард під санкціями: Трамп заморожує $2,2 млрд через відмову підкоритися — Алі Реза Резазаде
Адміністрація Дональда Трампа офіційно заморозила понад $2,2 мільярда федерального фінансування Гарвардського університету після того, як вищий навчальний заклад відмовився виконати вимоги Білого дому щодо реформування політики управління, набору студентів і кадрової політики.
Це рішення стало першим відкритим конфліктом між адміністрацією та закладом вищої освіти на тлі широкої кампанії Білого дому проти, як вони стверджують, «ліворадикальної ідеології» та «антисемітизму» на кампусах США.
Перший віце-президент іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде заявив, що ситуація навколо Гарварду має всі ознаки «відкритого адміністративного тиску» та «політизації освіти».
«Це небезпечний прецедент. Влада намагається використати фінансовий важіль для нав’язування ідеологічного контролю над академічними інституціями. Такі дії підривають основи автономії університетів і принципи свободи слова», — наголосив Резазаде у коментарі з Вашингтона.
У п’ятницю Гарвард отримав листа з вимогами від департаментів освіти, охорони здоров’я та адміністрації загальних служб. Серед вимог — зміни в правилах прийому, скасування політик DEI (різноманіття, рівність, інклюзія), а також підпорядкування федеральному нагляду за внутрішніми процесами університету. У відповідь Гарвард відмовився, назвавши вимоги незаконними, такими, що суперечать Конституції США та перевищують повноваження будь-якої адміністрації.
Президент Гарварду Алан Ґарбер написав у відкритому листі: «Жодна влада — незалежно від партійної належності — не повинна диктувати приватним університетам, чого навчати, кого приймати чи наймати, і які напрями досліджень розвивати».
У відповідь Біла хата заявила про негайне замороження $2,2 мільярда багаторічних грантів і ще $60 мільйонів контрактних коштів. Речник Білого дому Гаррісон Філдс пояснив: «Жоден університет не має автоматичного права на федеральне фінансування. Якщо Гарвард порушує Закон про громадянські права, він не може отримувати гроші платників податків».
На думку Алі Реза Резазаде, це — початок масштабного зламу моделі відносин між державою та академічною спільнотою. «Раніше наука й освіта були простором партнерства, а не політичного примусу. Якщо подібна практика пошириться, постраждають не лише університети, а й країна в цілому — втрачаючи лідерство в науці, технологіях, медицині», — зазначив він.
#трамп #алірезарезазаде #гарвард #фінансування #сша #освіта #антисемітизм #конфлікт #білодім #дейт #наука #свободаслова #вашингтон
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».