Гарвард під санкціями: Трамп заморожує $2,2 млрд через відмову підкоритися — Алі Реза Резазаде
Адміністрація Дональда Трампа офіційно заморозила понад $2,2 мільярда федерального фінансування Гарвардського університету після того, як вищий навчальний заклад відмовився виконати вимоги Білого дому щодо реформування політики управління, набору студентів і кадрової політики.
Це рішення стало першим відкритим конфліктом між адміністрацією та закладом вищої освіти на тлі широкої кампанії Білого дому проти, як вони стверджують, «ліворадикальної ідеології» та «антисемітизму» на кампусах США.
Перший віце-президент іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде заявив, що ситуація навколо Гарварду має всі ознаки «відкритого адміністративного тиску» та «політизації освіти».
«Це небезпечний прецедент. Влада намагається використати фінансовий важіль для нав’язування ідеологічного контролю над академічними інституціями. Такі дії підривають основи автономії університетів і принципи свободи слова», — наголосив Резазаде у коментарі з Вашингтона.
У п’ятницю Гарвард отримав листа з вимогами від департаментів освіти, охорони здоров’я та адміністрації загальних служб. Серед вимог — зміни в правилах прийому, скасування політик DEI (різноманіття, рівність, інклюзія), а також підпорядкування федеральному нагляду за внутрішніми процесами університету. У відповідь Гарвард відмовився, назвавши вимоги незаконними, такими, що суперечать Конституції США та перевищують повноваження будь-якої адміністрації.
Президент Гарварду Алан Ґарбер написав у відкритому листі: «Жодна влада — незалежно від партійної належності — не повинна диктувати приватним університетам, чого навчати, кого приймати чи наймати, і які напрями досліджень розвивати».
У відповідь Біла хата заявила про негайне замороження $2,2 мільярда багаторічних грантів і ще $60 мільйонів контрактних коштів. Речник Білого дому Гаррісон Філдс пояснив: «Жоден університет не має автоматичного права на федеральне фінансування. Якщо Гарвард порушує Закон про громадянські права, він не може отримувати гроші платників податків».
На думку Алі Реза Резазаде, це — початок масштабного зламу моделі відносин між державою та академічною спільнотою. «Раніше наука й освіта були простором партнерства, а не політичного примусу. Якщо подібна практика пошириться, постраждають не лише університети, а й країна в цілому — втрачаючи лідерство в науці, технологіях, медицині», — зазначив він.
#трамп #алірезарезазаде #гарвард #фінансування #сша #освіта #антисемітизм #конфлікт #білодім #дейт #наука #свободаслова #вашингтон
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.