Генасамблея ООН проведе засідання для розгляду проєкту резолюцій щодо кримського питання
Менш ніж через дві години Генеральна Асамблея Організації об'єднаних націй збереться на засідання, де буде розглядатися проєкт резолюції, спрямованої на захист прав людини в окупованому Криму.
Про це повідомляється у Твіттері місії України в ООН.
🔴#HeadsUp #Crimea #UN
— UKR Mission to UN (@UKRinUN) December 17, 2019
Tomorrow, December 18, #UNGA to consider a draft resolution seeking the protection of the human rights in the occupied #Crimea.
Tune in 11AM ET to follow live 📺 https://t.co/wtfGCZCC9H.
These are the core elements of the draft resolution 👇 pic.twitter.com/NYty6yfjY6
Повідомляється, що засідання почнеться о 11:00 за східним часом (17:00 за Києвом). Треба зазначити, що у разі прийняття ГА ООН резолюції документ негайно набирає чинності.
"За традицією перед Новим роком Генеральна Асамблея перетворює проєкти резолюцій в офіційні документи ООН. 18 грудня відбудеться голосування за українським проєктом резолюції про захист прав людини на Кримському півострові, який в листопаді був схвалений у Третьому комітеті", – повідомляв раніше спікер представництва України в ООН Олег Ніколенко.
Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму "постійно порушуються права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що "на даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше 35 кримських татар".
Нагадаємо, 14 листопада, третій комітет Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) підтримав проєкт оновленої резолюції по Криму.
Про це повідомляє представництво України в ООН в Twitter.
Проєкт резолюції підтримали 67 країн, ще 23 висловилися проти документа.
Основними положеннями оновленої резолюції є вимога до Росії припинити змінювати демографічну ситуацію на окупованому півострові, засудження масових затримань активістів і правозахисників, заклик припинити переслідування кримчан і звільнити всіх затриманих за висловлення думок, а також засудження призову жителів окупованого Криму до російської армії.
30 жовтня голова моніторингової місії ООН з прав людини Матильда Богнер відзначає, що люди, які постраждали та є жертвами конфлікту, повинні отримати репарацію, і уряд має взяти на себе відповідальність за це.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.