Генеральний інспектор Бундесверу Броєр попередив про напад РФ на країни НАТО
Армія РФ швидкими темпами нарощує кількість особового складу та зброї. Така чисельність військ є значною більшою, ніж потрібно для війни проти України, тому це може загрожувати НАТО. Про це заявив генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр в інтерв'ю Welt.
За його словами, збройні сили РФ наступного року будуть вдвічі більшими та будуть складатися вже з 1,5 мільйона солдатів. "Ми бачимо, що близько 1 500 бойових танків щороку або виробляються заново, або вивозяться зі складів і ремонтуються - це значно більше, ніж потрібно для війни проти України. І склади заповнюються боєприпасами", - зауважив Броєр.
Він вважає, що Росія буде "здатна до широкомасштабного нападу звичайними озброєннями на територію НАТО у 2029 році". За словами військового, метою російського диктатора Володимира Путіна є послаблення та знищення НАТО як альянс, а також дискредитувати західну форму суспільства.
Водночас генерал німецької армії наголосив, що продовжує розраховувати на лояльність США до НАТО за нового президента Дональда Трампа. "Моїм найбільшим викликом на цей час є швидке забезпечення оперативної готовності військ - і я маю зробити це з усіма доступними на ринку засобами. Звісно, ми спочатку подивимося в Німеччині та Європі, чи є щось на полиці. Якщо ні, то, враховуючи часовий тиск, ми також будемо змушені купувати в США, якщо це буде доступно там. 2029 рік є нашою цільовою датою, і ми повинні бути готові до цього часу", - підкреслив Броєр.
Коли у нього запитали, чи довіряє він США у разі нападу Росії на країни Балтії, генерал відповів: "Так, абсолютно".
Він зазначив, що був нещодавно в США та не помітив серед своїх колег того, що "вони віддаляються від НАТО". За його словами, він бачив, що "начальники штабів усіх країн НАТО зближуються між собою". "Вони прагнуть зблизити ряди, консультуються і обмінюються аналітичними висновками набагато більше, ніж у попередні роки", - запевнив Броєр.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.