Генеральний секретар ООН засудив бомбардування цивільних об'єктів в Сирії
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш засудив бомбардування цивільних об'єктів, що не припиняються, на північному заході Сирії.
Про це повідомляє прес-служба генерального секретаря ООН, передає Анадолу.
Генсек #ООН осудил #авиаудары по северо-западу Сирии https://t.co/yTXSyA52Ug #Сирия #Гутерриш pic.twitter.com/KSF4gY6a3m
— ANADOLU AGENCY (RU) (@aa_russian) July 12, 2019
Видання зазначає, що в заяві Антоніу Гутерріш відзначив той факт, що сторонам були заздалегідь відомі координати цивільних об'єктів.
Як заявив генсек ООН, бомби були скинуті на кілька медичних установ, в тому числі одну велику лікарню.
Крім того в заяві підкреслюється необхідність припинення бомбардувань мирних громадян і цивільних об'єктів в Сирії відповідно до міжнародного права.
В цілому ситуацію з ескалацією на даній території Антоніу Гутерріш рішуче засуджує, в тому числі і не припинилися бомбардування північно-заходу Сирії, де розташовані медичних установ.
Хронологія війни в Сирії
В результаті удару авіації режиму Башара Асада по населених пунктах в зоні деескалації в Ідлібі загинули п'ять і поранення отримали 27 мирних жителів.
ВКС Росії завдали удару по автомобілю швидкої допомоги та медичному центру сил цивільної оборони ("Білі каски").
На минулих 17 вересня 2018 року в Сочі переговорах між президентами Туреччини та Росії була досягнута домовленість про створення демілітаризованої зони в сирійському Ідлібі.
Війна в Сирії почалася в березні 2011 року, коли мирні демонстрації протесту переросли в збройний конфлікт після того, як військові відкрили вогонь по демонстрантах.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), за роки конфлікту в Сирії 6,6 мільйона осіб стали вимушеними переселенцями, 5,6 мільйона — біженцями.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.