Іноземні чиновники стурбовані кількістю убитих палестинців під час ізраїльської операції з порятунку заручників - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що правозахисники та іноземні чиновники висловили стурбованість кількістю палестинців, убитих під час експансивної ізраїльської операції з порятунку чотирьох утримуваних ХАМАСом заручників.
Щонайменше 210 палестинців були вбиті в суботу навколо табору біженців Нусейрат, де проводилась операція по звільненню ізраїльських заручники. Заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік написав, що він був "приголомшений повідомленнями про чергову різанину цивільних осіб у Газі", додавши, що "Норвегія засуджує напади на цивільних осіб найрішучішими словами".
Хосеп Боррелл, головний дипломат Європейського Союзу сказав, що "повідомлення з Гази про чергову різанину цивільних осіб жахливі, ми засуджуємо це найрішучішими словами. Кривава баня повинна негайно закінчитися", - додав він.
Балакрішнан Раджагопал, доповідач Організації Об'єднаних Націй з права на достатнє житло написав, що "країни, які святкують звільнення чотирьох ізраїльських заручників, не сказавши ні слова про сотні вбитих палестинців і тисячі, які утримуються в довільному затриманні Ізраїлем, втратили моральний авторитет".
Міністерство закордонних справ Йорданії засудило те, що воно назвало "жорстокою ізраїльською атакою".
Армії оборони Ізраїлю заявили раніше, що вони "націлені на терористичну інфраструктуру" в Нусейраті, який знаходиться в центральній частині Гази. Пізніше він оголосив, що чотирьох заручників врятували саме з цього району.
#ізраїль #алірезазаде #палестина
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.