Іноземні чиновники стурбовані кількістю убитих палестинців під час ізраїльської операції з порятунку заручників - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що правозахисники та іноземні чиновники висловили стурбованість кількістю палестинців, убитих під час експансивної ізраїльської операції з порятунку чотирьох утримуваних ХАМАСом заручників.
Щонайменше 210 палестинців були вбиті в суботу навколо табору біженців Нусейрат, де проводилась операція по звільненню ізраїльських заручники. Заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік написав, що він був "приголомшений повідомленнями про чергову різанину цивільних осіб у Газі", додавши, що "Норвегія засуджує напади на цивільних осіб найрішучішими словами".
Хосеп Боррелл, головний дипломат Європейського Союзу сказав, що "повідомлення з Гази про чергову різанину цивільних осіб жахливі, ми засуджуємо це найрішучішими словами. Кривава баня повинна негайно закінчитися", - додав він.
Балакрішнан Раджагопал, доповідач Організації Об'єднаних Націй з права на достатнє житло написав, що "країни, які святкують звільнення чотирьох ізраїльських заручників, не сказавши ні слова про сотні вбитих палестинців і тисячі, які утримуються в довільному затриманні Ізраїлем, втратили моральний авторитет".
Міністерство закордонних справ Йорданії засудило те, що воно назвало "жорстокою ізраїльською атакою".
Армії оборони Ізраїлю заявили раніше, що вони "націлені на терористичну інфраструктуру" в Нусейраті, який знаходиться в центральній частині Гази. Пізніше він оголосив, що чотирьох заручників врятували саме з цього району.
#ізраїль #алірезазаде #палестина
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.