Іран назвав шість кандидатів у президенти, включно зі спікером парламенту – Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що Іран вже видвинув 6 кандидатів на посаду президента, аби замінити президента Ебрагіма Раїсі, який загинув у катастрофі вертольота минулого місяця.
Шість кандидатів, включаючи спікера парламенту, були затверджені для балотування на виборах в Ірані цього місяця. Голосування відбувається в той момент, коли країна стикається з гострими внутрішніми та міжнародними проблемами, повідомили державні ЗМІ в неділю.
Спікер парламенту Мохаммад Галібаф та п'ять інших чоловіків були схвалені Радою опікунів, органом з 12 осіб, який перевіряє кандидатів. Галібаф, пілот у відставці та колишній командир Революційної гвардії, двічі безуспішно балотувався на пост президента країни і є колишнім мером столиці Тегерана. Він став спікером парламенту у 2020 році після парламентських виборів.
Серед інших кандидатів - колишній міністр внутрішніх справ Мостафа Пурмохаммаді, Саїд Джалілі, колишній головний ядерний переговорник і нинішній мер Тегерана Аліреза Закані.
Наступний президент країни зіткнеться з проблемами у внутрішній та зовнішній політиці. Глибокі економічні проблеми, посилені міжнародними санкціями, розпалюють невдоволення серед деяких іранців, які вимагають соціальних та політичних свобод, а також процвітання.
Найбільше нещодавнє повстання на чолі з жінками спалахнуло в 2022 році після того, як молода жінка Махса Аміні померла під вартою в поліції, її звинуватили в неналежному закритті волосся відповідно до законів країни про хіджаб. На міжнародному фронті новий президент також зіткнеться з "віссю опору", яку Тегеран прийняв як свою політику проти Сполучених Штатів та Ізраїлю, в тому числі шляхом фінансування ХАМАСу та Хезболли, збройних груп, що базуються в Газі та Лівані, а також шляхом озброєння хуситів в Ємені, які напали на вантажні судна в Червоному морі.
Довга тіньова війна між Іраном та Ізраїлем вибухнула у квітні, коли Тегеран запустив залп ракет і вибухових безпілотників по Ізраїлю у відповідь на смертельний удар по будівлі посольства Ірану в Дамаску. Крім того, Іран забезпечив Москву вибухаючими безпілотниками, які він використовував в Україні, це у свою чергу, зробило Тегеран центральним гравцем у непрямому протистоянні між Кремлем та країнами НАТО, включаючи Сполучені Штати.
Наступний президент Ірану стикнеться з критичними рішеннями щодо статусу країни як "порогової" ядерної держави, яка може виробляти паливо для трьох або чотирьох бомб в короткі терміни. Минулого тижня агентство з ядерного спостереження Організації Об'єднаних Націй засудило Іран через його відмову надати інспекторам доступ до його програми збагачення урану.
Іран протягом багатьох років говорив, що його ядерна програма призначена для мирних цілей і що він не переслідує бомбу. Але в останні місяці кілька високопоставлених іранських чиновників заявили, що вони можуть переглянути свою ядерну доктрину, якщо зіткнуться з екзистенціальною загрозою з боку інших ядерних країн, а саме Ізраїлю та Сполучених Штатів.
#іран #алірезазаде #ізраїль #президент
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.