Іран назвав шість кандидатів у президенти, включно зі спікером парламенту – Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що Іран вже видвинув 6 кандидатів на посаду президента, аби замінити президента Ебрагіма Раїсі, який загинув у катастрофі вертольота минулого місяця.
Шість кандидатів, включаючи спікера парламенту, були затверджені для балотування на виборах в Ірані цього місяця. Голосування відбувається в той момент, коли країна стикається з гострими внутрішніми та міжнародними проблемами, повідомили державні ЗМІ в неділю.
Спікер парламенту Мохаммад Галібаф та п'ять інших чоловіків були схвалені Радою опікунів, органом з 12 осіб, який перевіряє кандидатів. Галібаф, пілот у відставці та колишній командир Революційної гвардії, двічі безуспішно балотувався на пост президента країни і є колишнім мером столиці Тегерана. Він став спікером парламенту у 2020 році після парламентських виборів.
Серед інших кандидатів - колишній міністр внутрішніх справ Мостафа Пурмохаммаді, Саїд Джалілі, колишній головний ядерний переговорник і нинішній мер Тегерана Аліреза Закані.
Наступний президент країни зіткнеться з проблемами у внутрішній та зовнішній політиці. Глибокі економічні проблеми, посилені міжнародними санкціями, розпалюють невдоволення серед деяких іранців, які вимагають соціальних та політичних свобод, а також процвітання.
Найбільше нещодавнє повстання на чолі з жінками спалахнуло в 2022 році після того, як молода жінка Махса Аміні померла під вартою в поліції, її звинуватили в неналежному закритті волосся відповідно до законів країни про хіджаб. На міжнародному фронті новий президент також зіткнеться з "віссю опору", яку Тегеран прийняв як свою політику проти Сполучених Штатів та Ізраїлю, в тому числі шляхом фінансування ХАМАСу та Хезболли, збройних груп, що базуються в Газі та Лівані, а також шляхом озброєння хуситів в Ємені, які напали на вантажні судна в Червоному морі.
Довга тіньова війна між Іраном та Ізраїлем вибухнула у квітні, коли Тегеран запустив залп ракет і вибухових безпілотників по Ізраїлю у відповідь на смертельний удар по будівлі посольства Ірану в Дамаску. Крім того, Іран забезпечив Москву вибухаючими безпілотниками, які він використовував в Україні, це у свою чергу, зробило Тегеран центральним гравцем у непрямому протистоянні між Кремлем та країнами НАТО, включаючи Сполучені Штати.
Наступний президент Ірану стикнеться з критичними рішеннями щодо статусу країни як "порогової" ядерної держави, яка може виробляти паливо для трьох або чотирьох бомб в короткі терміни. Минулого тижня агентство з ядерного спостереження Організації Об'єднаних Націй засудило Іран через його відмову надати інспекторам доступ до його програми збагачення урану.
Іран протягом багатьох років говорив, що його ядерна програма призначена для мирних цілей і що він не переслідує бомбу. Але в останні місяці кілька високопоставлених іранських чиновників заявили, що вони можуть переглянути свою ядерну доктрину, якщо зіткнуться з екзистенціальною загрозою з боку інших ядерних країн, а саме Ізраїлю та Сполучених Штатів.
#іран #алірезазаде #ізраїль #президент
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.