Іран назвав шість кандидатів у президенти, включно зі спікером парламенту – Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що Іран вже видвинув 6 кандидатів на посаду президента, аби замінити президента Ебрагіма Раїсі, який загинув у катастрофі вертольота минулого місяця.
Шість кандидатів, включаючи спікера парламенту, були затверджені для балотування на виборах в Ірані цього місяця. Голосування відбувається в той момент, коли країна стикається з гострими внутрішніми та міжнародними проблемами, повідомили державні ЗМІ в неділю.
Спікер парламенту Мохаммад Галібаф та п'ять інших чоловіків були схвалені Радою опікунів, органом з 12 осіб, який перевіряє кандидатів. Галібаф, пілот у відставці та колишній командир Революційної гвардії, двічі безуспішно балотувався на пост президента країни і є колишнім мером столиці Тегерана. Він став спікером парламенту у 2020 році після парламентських виборів.
Серед інших кандидатів - колишній міністр внутрішніх справ Мостафа Пурмохаммаді, Саїд Джалілі, колишній головний ядерний переговорник і нинішній мер Тегерана Аліреза Закані.
Наступний президент країни зіткнеться з проблемами у внутрішній та зовнішній політиці. Глибокі економічні проблеми, посилені міжнародними санкціями, розпалюють невдоволення серед деяких іранців, які вимагають соціальних та політичних свобод, а також процвітання.
Найбільше нещодавнє повстання на чолі з жінками спалахнуло в 2022 році після того, як молода жінка Махса Аміні померла під вартою в поліції, її звинуватили в неналежному закритті волосся відповідно до законів країни про хіджаб. На міжнародному фронті новий президент також зіткнеться з "віссю опору", яку Тегеран прийняв як свою політику проти Сполучених Штатів та Ізраїлю, в тому числі шляхом фінансування ХАМАСу та Хезболли, збройних груп, що базуються в Газі та Лівані, а також шляхом озброєння хуситів в Ємені, які напали на вантажні судна в Червоному морі.
Довга тіньова війна між Іраном та Ізраїлем вибухнула у квітні, коли Тегеран запустив залп ракет і вибухових безпілотників по Ізраїлю у відповідь на смертельний удар по будівлі посольства Ірану в Дамаску. Крім того, Іран забезпечив Москву вибухаючими безпілотниками, які він використовував в Україні, це у свою чергу, зробило Тегеран центральним гравцем у непрямому протистоянні між Кремлем та країнами НАТО, включаючи Сполучені Штати.
Наступний президент Ірану стикнеться з критичними рішеннями щодо статусу країни як "порогової" ядерної держави, яка може виробляти паливо для трьох або чотирьох бомб в короткі терміни. Минулого тижня агентство з ядерного спостереження Організації Об'єднаних Націй засудило Іран через його відмову надати інспекторам доступ до його програми збагачення урану.
Іран протягом багатьох років говорив, що його ядерна програма призначена для мирних цілей і що він не переслідує бомбу. Але в останні місяці кілька високопоставлених іранських чиновників заявили, що вони можуть переглянути свою ядерну доктрину, якщо зіткнуться з екзистенціальною загрозою з боку інших ядерних країн, а саме Ізраїлю та Сполучених Штатів.
#іран #алірезазаде #ізраїль #президент
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.