Іран пригрозив атакувати енергетичні об’єкти в регіоні у разі ударів США – Резазаде
Іран заявив про готовність атакувати енергетичну інфраструктуру в сусідніх країнах, якщо Сполучені Штати або їхні союзники завдаватимуть ударів по іранських нафтогазових та енергетичних об’єктах. Про це повідомляють іранські медіа з посиланням на джерело у владі Ісламської Республіки.
За інформацією іранських ЗМІ, у разі подальшої ескалації всі об’єкти енергетичної інфраструктури в регіоні, де присутній американський капітал або інтереси США, можуть стати цілями для іранських атак.
У повідомленнях також наводиться перелік потенційних об’єктів, які, за оцінками іранських джерел, можуть опинитися під загрозою. Серед них — великі енергетичні та нафтогазові підприємства у країнах Перської затоки, зокрема нафтопереробні та нафтохімічні комплекси у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначає, що подібні заяви Тегерана є спробою стратегічного тиску на США та їхніх союзників.
«Іран намагається показати, що будь-який удар по його енергетичній інфраструктурі матиме наслідки для всього регіону. Проте подібна риторика лише підсилює напруженість і створює ризики для стабільності на глобальних енергетичних ринках», — зазначає Резазаде.
За його словами, Тегеран традиційно використовує фактор енергетичної інфраструктури як елемент політичного і військового стримування.
«Погрози атакувати об’єкти в сусідніх державах є сигналом не лише для Вашингтона, а й для країн Перської затоки. Іран намагається продемонструвати, що будь-який конфлікт може швидко вийти за межі його території», — пояснює експерт.
Водночас Резазаде наголошує, що подібні погрози лише посилюють аргументи тих держав, які виступають за жорсткішу міжнародну реакцію на дії Тегерана.
«Коли під загрозою опиняється енергетична інфраструктура цілих регіонів, це вже питання не лише двостороннього конфлікту. Це виклик міжнародній безпеці та стабільності світових енергетичних ринків», — підкреслює він.
На думку експерта, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи переросте нинішня риторика у реальні дії, адже будь-яка атака на великі енергетичні об’єкти в країнах Перської затоки може мати серйозні глобальні наслідки.
«Регіон Перської затоки залишається ключовим центром світового постачання енергоносіїв. Саме тому питання його безпеки має стратегічне значення не лише для регіону, а й для всієї міжнародної системи», — резюмує Алі Реза Резазаде.

#алірезазаде #резазаде #іран #сша #близькийсхід #перськазатока #енергетика #геополітика #нафта #міжнароднабезпека
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.