Ізраїль розпочав масовані удари по Сектору Газа, порушивши перемир’я - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначає, що внаслідок масштабних авіаударів ізраїльських військових по Сектору Газа загинуло понад 250 осіб, ще сотні отримали поранення. Це наймасовіший напад з моменту укладення крихкого перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС, яке діяло з кінця січня.
Вранці 18 березня ізраїльська армія завдала масованих ударів по різних районах Гази. Міністерство охорони здоров’я Палестини повідомило, що загалом загинуло щонайменше 254 людини, а 440 осіб отримали поранення. Вважається, що десятки мирних жителів досі залишаються під завалами.
Очевидці повідомляють, що найбільше постраждали райони Хан-Юніса та Гази, де ізраїльські ракети знищили кілька житлових кварталів. Місцеві лікарні перевантажені – лікарі працюють у надзвичайних умовах, намагаючись врятувати якомога більше людей.
Анонімний ізраїльський чиновник пояснив, що атака була «серією превентивних ударів» по керівництву ХАМАС та його інфраструктурі. За його словами, це відповідь на безрезультатні переговори щодо другої фази перемир’я.
«Ми не можемо чекати вічно, коли терористи перегрупуються. Настав час діяти», – заявив анонімний чиновник.
Проте офіційні представники палестинської влади засудили дії Ізраїлю, наголошуючи, що більшість жертв – це мирні жителі, які не мають жодного відношення до бойових дій.
Атака викликала різку реакцію з боку міжнародної спільноти. ООН та кілька європейських країн закликали до негайного припинення вогню та повернення до переговорів.
Аналітики побоюються, що ситуація може призвести до нової масштабної війни в регіоні. Вже повідомляється про мобілізацію бойовиків у Газі, що може стати початком нового витка насильства.
Дипломати закликають обидві сторони повернутися до переговорного столу, однак поки що ситуація тільки загострюється.
#ізраїль #газа #палестина #перемиря #конфлікт #міжнароднаполітика #новини #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.