Ізраїль зазнав масивної ракетної атаки угруповання ХАМАС: удар у відповідь знищив десятки бойовиків
Масивна ракетна атака тривалістю 10 годин була здійснена палестинськими бойовиками по території Ізраїлю. 150 ракет було запущено з сектора Газа угрупованням ХАМАС.
Про це повідомляє ізраїльське видання "Вести" з посиланням на пресслужбу ЦАХАЛ. Повідомляється, що 10 травня десятки ракет були збиті системою ПРО "Залізний купол".
Удар ракет припав по населених пунктах, розташованих поруч з кордоном сектора Газа, а також по Ашкелону. Зазначається, що станом 23.00 понеділка, 10 травня, відомостей про постраждалих жителів Ізраїлю не надходило.
Також повідомляється, що Ізраїль у відповідь на обстріл завдав серію ударів по об'єктах ХАМАС. Так, у відповідь канонаді, в тому числі піддався тунель, дві пускові установки та укріплені військові позиції. Є дані про дев'ять загиблих бойовиків, серед яких був польовий командир ХАМАСу Мухаммад Файяд. Крім того, є відомості про загибель бойовиків, які перебували в тунелі. Точного числа загиблих в ХАМАС поки не відомо.
Як пишуть "Вести", за даними палестинських ЗМІ від ізраїльських ударів в анклаві було вбито не менше 20 осіб, 9 з яких діти. У зв'язку з обстрілами заступник глави Хамасу Салах аль-Арурі заявив, що сили опору відповідальні за захист палестинського народу, включаючи знаходиться в Єрусалимі.
"Якщо Ізраїль хоче війни, сили опору готові захистити народ Палестини. Наш опір полягає не тільки в ракетних обстрілах, але і в захисті мечеті Аль-Акса і району Шейх-Джарах", - зазначив Салах аль-Арурі
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, у свою чергу, висловив обурення діями терористів і запевнив, що відповідь буде для них болючою. "Терористичні організації сектора перейшли всі кордони, — оцінив ситуацію глава уряду, - і атакували ракетами Єрусалим. Відповідь Ізраїлю буде потужною. Нинішнє протистояння може тривати довгий час. Ми не шукали зіткнень, але той, хто вибрав шлях насильства, відчує на собі нашу силу", — сказав Нетаньяху.
Також повідомляється, що зв'язку з ймовірністю відновлення ракетних ударів у вівторок, 11 травня, скасовані заняття в навчальних закладах Бат-Яма, Рішон ле-Ціона, Холона, Реховота і Нес-Ціони. Всі ці міста входять у зону, де за розпорядженням Міністра оборони на 48 годин оголошено особливий стан.
Також у Твіттері армія Ізраїлю показала, як проходить перехоплення ракет. "Терористи нещодавно випустили черговий залп ракет з Гази по ізраїльському місту Ашкелону. Ми перехопили ракети за допомогою системи протиповітряної оборони "Залізний купол" і тепер вражаємо терористичні цілі ХАМАС", - написали в пресслужбі армії.
Раніше повідомлялося, що в Ізраїлі під час фестивалю Лаг ба-Омер на горі Мерон на півночі країни утворилася тиснява, в якій загинули 44 людини. Ще близько 150 отримали різні травми.
Також повідомлялося, що прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху може стати посередником у переговорах про припинення війни між Києвом і Москвою. Таку пропозицію прем'єру зробила влада України, розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
INTERCEPTED:
— Israel Defense Forces (@IDF) May 10, 2021
Terrorists recently fired another barrage of rockets from Gaza toward the Israeli city of Ashkelon.
We intercepted the rockets with the Iron Dome Aerial Defense System, and are now striking Hamas terror targets. pic.twitter.com/5i87BRAgDn
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.