Каллас: "Орєшнік» — ядерний шантаж Кремля"
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас засудила масовану атаку Росії на Україну із застосуванням нової балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік», здатної переносити ядерні боєголовки. Вона заявила, що Кремль обрав тактику ядерного залякування, намагаючись компенсувати провали на полі бою терором проти цивільних.
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас у своєму зверненні у мережі X заявила, що Росія, зазнаючи поразок на фронті, вдалася до нової хвилі терору проти цивільного населення України. Вона підкреслила, що удари по Києву із застосуванням ракети «Орєшнік» не мають військового сенсу, а є спробою залякати українців та Європу. «За повідомленнями, використання Москвою балістичних ракет середньої дальності «Орєшник» — систем, призначених для доставки ядерних боєголовок, — є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерною ескалацією», — написала Каллас.
Вона наголосила, що такі дії Кремля є огидними терористичними актами, спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. За її словами, Росія «зайшла в глухий кут» на полі бою, тому намагається компенсувати провали психологічним тиском і страхом.
Каллас анонсувала, що наступного тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять нові кроки для посилення тиску на Росію. Очікується, що серед тем буде посилення санкцій та підтримка України у сфері протиповітряної оборони.
Таким чином, заява Кая Каллас стала черговим сигналом: Європа розглядає використання «Орєшніка» не лише як воєнний злочин, а й як небезпечну спробу ядерного шантажу, яка потребує жорсткої міжнародної відповіді.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.