Командуватиме російськими "миротворцями" в Казахстані генерал Сердюков, який проводив окупацію Криму
Командувати російськими "миротворцями" у складі військ ОДКБ у Казахстані буде генерал Андрій Сердюков, який очолював 2014-го операцію з окупації Криму. Усі направлені до Казахстану російські десантники мають бойовий досвід, заявили у Міноборони РФ.
Керуватиме миротворцями в Казахстані командувач ВДВ генерал-полковник Андрій Сердюков. Про це повідомляє агентство Інтерфакс у п'ятницю, 7 січня.
За словами представника Міноборони РФ Ігоря Конашенкова, термін перебування "місії" РФ у Казахстані обмежений. Але точних дат не назвав. Сердюков був координатором біля окупованого півострова у його захоплення. Генерал також командував угрупуванням російських окупаційних військ на Донбасі та діяв під прізвищем Сєдов. 4 жовтня 2016 року президент РФ Володимир Путін призначив Сердюкова командувачем Повітряно-десантних військ РФ. Українська військова прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо росіянина, йому загрожує до 15 років ув'язнення. Міноборони РФ підтвердило перекидання військ РФ до Казахстану з трьох аеродромів у Росії. Російські десантники вантажать "штатну техніку та озброєння. Військові РФ у Казахстані вже приступили до виконання "завдань", вони забезпечують прийом та розгортання основних сил контингенту. Своєю чергою, Вашингтон має питання щодо введення військ ОДКБ у "миротворчих цілях" у країну.
Нагадаємо, що Токаєв наказав силовикам стріляти у мітингувальників на ураження та без попередження. Також ASPI news повідомляло, що у рамках "антитерористичної операції" казахські силовики розпочали "масштабну зачистку" Алмати від протестувальників. Вони вбили вже десятки людей.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.