Командуватиме російськими "миротворцями" в Казахстані генерал Сердюков, який проводив окупацію Криму
Командувати російськими "миротворцями" у складі військ ОДКБ у Казахстані буде генерал Андрій Сердюков, який очолював 2014-го операцію з окупації Криму. Усі направлені до Казахстану російські десантники мають бойовий досвід, заявили у Міноборони РФ.
Керуватиме миротворцями в Казахстані командувач ВДВ генерал-полковник Андрій Сердюков. Про це повідомляє агентство Інтерфакс у п'ятницю, 7 січня.
За словами представника Міноборони РФ Ігоря Конашенкова, термін перебування "місії" РФ у Казахстані обмежений. Але точних дат не назвав. Сердюков був координатором біля окупованого півострова у його захоплення. Генерал також командував угрупуванням російських окупаційних військ на Донбасі та діяв під прізвищем Сєдов. 4 жовтня 2016 року президент РФ Володимир Путін призначив Сердюкова командувачем Повітряно-десантних військ РФ. Українська військова прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо росіянина, йому загрожує до 15 років ув'язнення. Міноборони РФ підтвердило перекидання військ РФ до Казахстану з трьох аеродромів у Росії. Російські десантники вантажать "штатну техніку та озброєння. Військові РФ у Казахстані вже приступили до виконання "завдань", вони забезпечують прийом та розгортання основних сил контингенту. Своєю чергою, Вашингтон має питання щодо введення військ ОДКБ у "миротворчих цілях" у країну.
Нагадаємо, що Токаєв наказав силовикам стріляти у мітингувальників на ураження та без попередження. Також ASPI news повідомляло, що у рамках "антитерористичної операції" казахські силовики розпочали "масштабну зачистку" Алмати від протестувальників. Вони вбили вже десятки людей.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.