Кремль не переконав Байдена, – політолог пояснив репресії щодо близького до Путіна олігарха Дерипаски в США
Днями співробітники ФБР провели обшуки в будинках у Вашингтоні та Нью-Йорку, пов'язаних з сім'єю російського олігарха Олега Дерипаски. Чому бізнесмен, який наближений до президента РФ Володимира Путіна, знову опинився під тиском американських правоохоронців, розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, Дерипаска з 2018 року перебуває під санкціями США за втручання Росії у президентські вибори в Америці. Він є колишнім діловим партнером відомого американського юриста Пола Манафорта, який керував передвиборчим штабом Дональда Трампа в червні-серпні 2016 року. Також Манафорт працював радником колишнього президента України Віктора Януковича.
"Отже, Москві не вдалось переконати Вашингтон у готовності співпрацювати й виконувати жорсткі вимоги Білого дому. Ймовірно, Байден цього літа остаточно перевів основний фокус уваги на Китай. Тому взаємини з Росією відійшли на другий план й набули раціонального характеру. Є вигода США, виконуються вимоги? Буде й взаємодія. Не виконуються вимоги, США не отримує вигоди? Ніяких компромісів, очікування та поступок – лише негайна демонстрація невдоволення й прямий наступ на особисті фінансові інтереси Путіна", – зазначив Голобуцький.
Політтехнолог впевнений, що наразі місце головного світового опонента США замість Росії посів Китай.
"Якщо це так, то немає жодних підстав дбати про тонку душевну організацію й недоторканність капіталів Путіна та його поплічників. А боротьба з відмиванням грошей завжди викликала схвальну реакцію американських виборців. У будь-якому випадку, це дуже вигідно Києву. Адже навіть часткове урізання коштом санкцій додаткових прибутків Москви від торгівлі газом – це зменшення ресурсів Кремля на війну з Україною", – підсумував Голобуцький.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.